Розбір польотів

Складний фарватер

Андрій ЛАВРИК

Приватизація двох потужних суднобудівних заводів — чорноморського й херсонського — на стадії скандалів

Конфліктні корабельні

Рішення уряду щодо приватизації двох суднобудівних гігантів — державної акціонерної холдингової компанії «Чорноморський суднобудівний завод» (ДАХК ЧСЗ) і ВАТ «Херсонський суднобудівний завод» (ХСЗ) — ухвалювались одночасно (восени минулого року). Тож приватизаційні скандали розгорілися навколо них у той самий час. Щоправда, причини конфліктів навколо ЧСЗ і ХСЗ дещо відрізняються. Напевне тому, що цікавляться кожним з цих підприємств різні структури, які об’єднує тільки дві ознаки: вони вкладають капітал у суднобудування й достеменно ідентифікувати їх доволі важко.

ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» (Миколаїв) — це корабельня-холдинг, до якого входить низка відкритих акціонерних товариств: суднобудівна верф «Меридіан», Чорноморський машинобудівний завод, малярно-ізоляційне підприємство «Радуга», «Чорномормеблі» та «Чорноморбудсервіс», а також потужна берегова інфраструктура. Потужності ЧСЗ дають змогу будувати комерційні судна будь-якого класу, а також широкий спектр бойових кораблів, зокрема й ударні ракетні крейсери та авіаносці. Статутний фонд компанії, зважаючи на зношеність основних виробничих фондів, оцінюється зараз у 129,2 млн грн.

Херсонський суднобудівний завод — одна з небагатьох корабелень колишнього СРСР, що спеціалізувалася на будівництві суден тільки для торгового флоту. Зокрема, більшість плавскладу колись могутнього Чорноморського морського пароплавства (110 суден) було закладено на стапелях саме цього підприємства. До речі, доля ХСЗ зараз вельми нагадує долю ЧМП: у 90-х пароплавство втратило більшість суден через борги, а зараз майже 98% активів ХСЗ (за інформацією Мінпромполітики, вартість активів і пасивів ВАТ становить 386 млн грн) перебувають у борговій заставі.

ХСЗ: привид «Ленінської кузні»

Борги Херсонського суднобудівного заводу сьогодні сягають 272,1 млн грн. Основним кредитором корабельні є КБ «Промінвестбанк» — завод узяв у банку кредитів на 187,2 млн грн (з урахуванням нарахованих відсотків). Походження такого величезного боргу вже не один місяць бентежить членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації. «Щоб розібратися з походженням цих боргів, ми ініціюємо звернення до Контрольно-ревізійного управління та Генпрокуратури, — заявила на останньому засіданні комісії її голова Валентина Семенюк. — Адже документи свідчать, що «кредиторку» нарощували свідомо».

Натомість Міністерство промислової політики пояснює фінансовий крах ХСЗ «інфляційними процесами в країні у 1992-1994 роках». «Різке подорожчання матеріалів, обладнання, енергії призвело до збільшення собівартості суден, — пояснив депутатам заступник начальника управління Мінпромполітики Юрій Баздирєв. — Урешті-решт собівартість суден перевищила їхню контрактну вартість».

За офіційною версією Мінпромполітики, у 1994-1998 роках ХСЗ будував партію торгових суден на замовлення однієї іноземної компанії. Причому виконання контракту фінансувалося не замовником, а залученими заводом кредитами Промінвестбанку. Будуючи перші судна цієї партії, ХСЗ використовував старі запаси матеріалів, закуплені ще до «інфляційних процесів», тож спершу зиски від виконання контракту були високими. Однак надалі сировину довелося закуповувати за ринковими цінами, й завод почав вкладати в судна більше, ніж платив за них замовник.

Зараз у спостерігачів виникають запитання, на які ніхто не може дати переконливих відповідей. По-перше, як пояснити розбіжність у часі між гіперінфляцією та виконанням заводом збиткового контракту? Адже фінансова криза, на яку посилаються, була у 1992-1994 роках, а контракт виконували у 1994-1998-му. По-друге, чому Промінвестбанк не закрив Херсонському суднобудівному заводу кредитну лінію, коли стало зрозуміло, що підприємство працює на збиток і відповідно навряд чи зможе повернути кредити?

Головна версія, яку розглядають в Комісії ВР з приватизації, — із самого початку ХСЗ хотіла поглинути за борги певна фінансово-промислова група. На сьогодні, за версією Фонду держмайна, основним «підозрюваним» є концерн «Укрпромінвест», підконтрольний опозиційному депутату Петру Порошенку. Ще 2002 року столичне ВАТ «Завод «Ленінська кузня» (основний профіль — суднобудування), афільоване з концерном, перекупило у Промінвестбанку 40?млн грн боргів ХСЗ. «Ленінська кузня» запропонувала ФДМУ створити спільне підприємство на базі ХСЗ, — зауважує голова Фонду Михайло Чечетов. — Пропонували таку схему: держава входить у СП майном, а «Ленкузня» — викупленими боргами, тобто фактично нічого не вкладаючи. Таким чином завод «пішов» би за безцінь, але ми цю ідею відкинули».

Восени минулого року в уряді з’явилась ідея приватизувати Херсонський суднобудівний уже 2004 року. Для цього ХСЗ, який на той час був державним підприємством, корпоратизували. Однак уже на початку цього року Промінвестбанк через суд домігся арешту всіх 100% емітованих акцій вартістю 52 млн грн. Одночасно компанія «УкрРосенергоконсалтинг», якій завод заборгував понад 4,3 млн грн, подала до Херсонського госпсуду заяву про банкрутство ХСЗ. Таким чином, приватизація корабельні стала проблематичною.

Зауважмо, що перепони конкурсному продажу ХСЗ з’явилися одночасно з появою iмовірних покупців. Принаймні, за словами Юрія Баздирєва, інтерес до Херсонського суднобудівного виявили західноєвропейські та азійські інвестори, однак вони очікують закінчення корпоратизації. Тож не виключено, що проблеми з акціями ХСЗ — результат втручання іншої зацікавленої сторони. Але якої?

«Ленкузню» поки що можна скинути з рахунків, оскільки через політичні вподобання свого «шефа» з кінця 2002 року справи в неї йдуть не найкраще. На думку експертів, зараз вона навряд чи зможе взяти участь у таких масштабних проектах. Однак якщо ХСЗ не приватизують до кінця року (читай — до президентських виборів), то опальний концерн зможе повернутись у велику суднобудiвну гру. Звісно, якщо результати виборів будуть сприятливими.

Промінвестбанк наразі заперечує свої претензії на завод, незважаючи на інцидент з акціями ВАТ. До речі, ще раніше банку пропонували взяти ХСЗ в управління, однак той відмовився. За словами заступника голови правління Промінвестбанку Сергія Давиденка, «банк працює з грішми, а не із заводами». Щоправда він не зміг пояснити Спецкомісії з приватизації причини позову банку до суду.

Однак існує велика ймовірність того, що на ХСЗ заявляє свої претензії інша бізнесова група, яку зараз ідентифікувати доволі складно.

«Справа громадянина Трапезенка»

Конкурс з продажу ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» відбувся у вересні минулого року. Перемогло ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф», що запропонувало за 90,25% статутного фонду холдингу 119,305 млн грн (стартова вартість 119,3 млн грн). Договір купівлі-продажу між ВАТ і ФДМУ було укладено в жовтні 2003-го. Згідно з ним, половину вартості ЧСЗ покупець мав сплатити відразу, решту — разом з боргом із зарплати (що сягнув 11,4 млн грн) — упродовж наступних двох місяців. Однак 7 грудня 2003 року, за кілька днів до закінчення цього терміну, Печерський районний суд Києва за позовом міноритарного акціонера «Миколаївської малотоннажної верфі» громадянина Трапезенка ухвалює рішення... про заборону ВАТ платити за акції ЧСЗ Фонду держмайна. Це рішення ВАТ законослухняно виконало. Водночас у ФДМУ немає законних підстав розірвати договір з покупцем. «Йому (покупцю. — «Контракти») було сказано, що в разі непроплати договір буде розірвано, — заявив голова ФДМУ Михайло Чечетов. — Однак у нас насправді немає законних підстав розривати договір».

Через проблему з ЧСЗ на останньому засіданні Спеціальної контрольної комісії ВР з питань приватизації Михайлу Чечетову влаштували «допит iз завзяттям». Голові Фонду держмайна депутати—члени комісії закидали навіть змову з ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф», однак жодних доказів, крім хіба що не досить активної боротьби із несумлінним покупцем, надати не змогли. Утім, найцікавішим у скандалі навколо ЧСЗ є не «справа громадянина Трапезенка», а покупець холдингу.

ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф» нещодавно «відбрунькувалося» від ДАХК, і фізично його виробничі потужності розміщено на території ЧСЗ. Спеціалізується ВАТ на виробництві катерів і моторних яхт. Статутний фонд компанії — близько 2,7?млн грн; річний обіг — 1?млн грн. Погодьтеся, доволі дивним виглядає те, як виробник катерів поглинув виробника океанських торгових суден та авіаносців. Причому статутний фонд ВАТ майже в 50 разів менший, ніж холдингу, який він ризикнув проковтнути. Звідки у маленької корабельні такі апетити?

3 квітня минулого року контрольний пакет акцій ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф» (майже 58,5%) придбало київське ЗАТ «Українські цінні папери», сплативши Фонду держмайна 1,625 млн грн. За кілька місяців «Українські цінні папери» віддали ВАТ в управління «Чорноморській суднобудівній компанії» (ЧСК).

Дозвіл на створення ЗАТ «Чорноморська суднобудівна компанія» Антимонопольний комітет видав у серпні минулого року. Її співзасновниками стали «Українські цінні папери», Helwick Investments Limited (Шотландія) і Shipping Technology Limited (Канада). Було задекларовано, що новостворена компанія «здійснюватиме науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, організовуватиме фінансування проектів і розробок, пов’язаних із суднобудівною промисловістю». До речі, на час створення ЧСК один з її співзасновників, Helwick Investments Limited, викупив 25% ВАТ «Меридіан», що входить до ДАХК «ЧСЗ».

Спостерігачі схиляються до думки, що «Миколаївську малотоннажку» було куплено спеціально для участі в конкурсі з приватизації ЧСЗ. Адже одна з вимог до учасників приватизаційного конкурсу — досвід роботи у галузі, до якої належить об’єкт приватизації. Спостерігачі також вважають, що «Чорноморська суднобудівна компанія» створювалася спеціально для управління придбаним холдингом. Принаймні на це вказує збіг у даті створення ЗАТ та оголошення конкурсу з приватизації. Однак чиї інтереси насправді обстоює ЧСК та афільовані з нею втаємничені компанії? Чиїми капіталами оперують?

У січні-лютому, коли конфлікт навколо ЧСЗ набув розголосу, низка ЗМІ, посилаючись на анонімні джерела, висунула припущення, що за акціонерами «Чорноморської суднобудівної компанії» може стояти російський капітал. А?саме: промисловець Каха Бендукідзе, який контролює «Объединенные машиностроительные заводы» («Уралмаш»).

Водночас ряд експертів припускають, що за ЧСК може стояти одна з найбільших вітчизняних бізнес-груп, яка, сконцентрувавши в своїх руках велику кількість металургійних і машинобудівних активів, звернула увагу й на суднобудування. Ці самі експерти пояснюють виникнення «справи Трапезенка»: за останні півроку ця група вклала левову частку своїх обігових коштів в амбітні бізнес-проекти в Україні та за кордоном, тож наразі їй не вистачає вільних ресурсів на завершення операції з купівлі ДАХК «ЧСЗ». Тобто їй потрібний час, щоб назбирати 60 млн грн, яких не вистачає на завершення оборудки, або щоб розмити держпакети акцій на підприємствах холдингу. Принаймні спробу додемісії акцій вже було здійснено на ВАТ «Меридіан». Утім, невдалу.

---

Ціна питання

Вітчизняне суднобудування стає дедалі привабливішим для вкладення капіталу. Зокрема, потужності заводу «Меридіан» (ДАХК «ЧСЗ») у разі повної завантаженості дають змогу виробляти продукцію на $250-270 млн на рік. Крім того, суднобудівним підприємствам у з 2000 — 2005 роках було надано податкові пільги. А днями Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект, яким запропоновано подовжити пільги для корабелів аж до 2011 року.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар