Енергетика конфлікту

Олександр ДМИТРЕНКО

Битва при Тузлі — реакція Росії на родовища газу на Керченсько-Таманському шельфі. Побоювання втратити енергетичний контроль над Україною — такою є одна з версій економічних причин одностороннього будівництва дамби.

Юридичні причини

Юридичним обгрунтуванням претензій на Тузлу стала незавершена делімітація морських кордонів між Україною та РФ через Азовське море та Керченську протоку. У вересні російський президент Володимир Путін надав Чорноморсько-Азовському регіону статус «зони стратегічних інтересів РФ». Зверстали маловідомий широкому загалу «План взаємодії міністерств і відомств з розв’язання дипломатичних і військових завдань в Азовсько-Чорноморському регіоні».

На засіданні Ради Безпеки РФ, темою якого були «Заходи із забезпечення національної безпеки РФ у прикордонній сфері», Путін дав настанову МЗС: «Для остаточного вирішення проблем у цій сфері МЗС і силовим відомствам слід активізувати переговорний процес, вести його конструктивно, твердо обстоюючи наші національні інтереси». Реакція української сторони «на дамбу» якнайуважніше фіксувалася та аналізувалась. У ролі провокатора виступив російський прем’єр Михайло Касьянов, заявивши про спірну приналежність острова Тузла і в ультимативному тоні «проконсультувавши» в Москві 24 жовтня українського прем’єра Віктора Януковича.

Паливний тиск

Тим часом деякі російські аналітики заявили, що основною причиною тиску з боку РФ стали родовища вуглеводнів на дні моря в зоні конфлікту. Мовляв, «чорного золота» тут до 160 млн тонн, а «блакитного палива» — 300 млрд куб. м. Прогнозовані ресурси структури Палласа, розташованої в Керченсько-Таманському шельфі, оцінюються в 162 млн тонн умовного палива. Загальні запаси всіх структур — понад 1,5 млрд тонн умовного палива. За даними «Чорноморнафтогазу», рівень розробки розвіданих родовищ вуглеводнів в українському секторі Чорного й Азовського морів менш як 4% (цей показник для материка досяг рівня 67%). Якщо буде підтверджено запаси вуглеводнів у прикерченському шельфі, що можуть становити 280 млрд куб. м, епіцентр робіт з нафтогазовидобутку зміститься до моря. Запаси енергоносіїв досить великі, але найбільші надії покладаються на глибоководні родовища в Чорному морі поблизу Керченського півострова, до розробки яких був намір залучити бразильських фахівців.

Другою перспективною ділянкою фахівці називають північно-західну частину Азовського моря. Наприкінці вересня було підписано акт прийомки й уведення в експлуатацію на повну проектну потужність Казантипського газового родовища (шельф Азовського моря). Крим додатково дістав 1 млн куб. м газу на добу (30% газовидобутку на півострові), видобуток газу цього року зросте на 300 млн куб. м (загальний видобуток — 1015 млн куб. м на рік). Показово, що «Чорноморнафтогаз» вже наступного року планує ввести в експлуатацію Булганакське, а 2005-го — Керченське родовища газу, збільшивши видобуток на 650 млн куб. м, що дасть змогу забезпечити власним газом не тільки Крим, а й частково материк.

Зростання видобутку стратегічної сировини сприятиме підвищенню рівня самодостатності й енергетичної безпеки країни.

Якщо делімітація морського кордону в Азовському морі відбудеться за українським варіантом, тобто по поверхні води, то Україні відійде близько 70% нафтогазоперспективних територій. Зрозуміло, що в комплекті зі зростанням шельфового газовидобутку це не може подобатися ексклюзивному постачальникові енергоносіїв в Україну. Особливо Росію дратує поліпшення енергопостачання Кримської автономії, де, нагадаємо, в 90-ті роки перебої з опалюванням чітко корелювали з активністю русофілів.

Винагорода за судноплавство

Москва, коментуючи конфлікт у протоці, обурюється чинними правилами експлуатації Єнікальського каналу, що його контролює Україна. Весь збір за проходження суден надходить до української скарбниці. До речі, розбіжність в оцінках російських втрат самими росіянами вражає: від $1 млн до $170 млн на рік. Вітчизняні експерти уточнюють: судна РФ (близько 65% усіх суден, що проходять каналом) платять $15—18 млн на рік. Кримський прем’єр Сергій Куніцин запевняє, що Керченський порт одержує щорік $6 млн зборів, з яких частка суден РФ становить лише $1 млн. З урахуванням балансової вартості будівництва дамби та витрат на її експлуатацію сума невелика. Ще меншою вона виглядає на тлі заборгованості російською стороною за корабельний транзит — $80 млн (дані голови Республіканської християнської партії Миколи Поровського).

2002 року спостерігалося різке зростання кількості суднопроходів Єнікальським каналом. Якщо 2001 року було зафіксовано 5848 суднопроходів, то 2002-го — вже 13 016. Пожвавлення руху через канал минулого року було пов’язане з добрим урожаєм зернових в Україні і РФ та активізацією роботи суден, що вивозили зерно з РФ і України в напрямі Туреччини, країн Середземномор’я. Крім того, інтенсивнішою стала робота нафтоналивних суден у Керченській протоці, особливо на російському боці.

Наслідки

Головним результатом конфлікту стане каталізація переговорів щодо делімітації. Цивілізоване оформлення кордонів (за міжнародними стандартами, тобто без знижок на братерські, сусідські й історичні зв’язки) унеможливило б будівництво дамби.

Що стосується безпосередньо греблі, то вона може серйозно вплинути на вартість проходження Єнікальським каналом. Після спорудження дамби стік води з Азовського моря зменшиться, що зробить його менш солоним, а це, своєю чергою, збільшить небезпеку льодоставу в зимовий період і в результаті спричинить необхідність криголамного проходження суден від каналу до гирла Дону.

До речі, екологічна цінність дамби, висунута як офіційна причина будівництва, сумнівна. До висновків двосторонньої комісії далеко, але сам факт появи перешкоди на шляху міграції риби негативно позначиться на рибному господарстві моря. Крім того, своєю будівельною активністю росіяни зірвали латиноамериканське турне Леоніда Кучми, в межах якого український Президент, начебто, мав обговорити участь бразильської нафтогазодобувної компанії Petrobraz (одна з 15 найбільших компаній планети з сумою активів більш як $31 млрд) в розвідці й експлуатації шельфів Чорного й Азовського морів.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар