Переоцінювання валового продукту

Валерій ЛИТВИЦЬКИЙ, радник голови Нацбанку України

Різке збільшення у вересні ВВП на 15% лише здається неординарною подією. Насправді жодного суттєвого стрибка не вiдбулося.

У разі оцінювання зростання внутрішнього валового продукту передусім слід звернути увагу на торішню динаміку цього показника. Адже статистична база за його розрахунку була тоді цілком іншою. У вересні 2002 року зростання ВВП до вересня 2001-го становило 3,1%, а, наприклад, у серпні — 5,9%. Меншим, ніж вересневий, був тільки показник травня 2002 року — 2,6%.

Справа не лише в ефекті бази. Інфляція у вересні 2003 року була втричі вищою, ніж за аналогічний період минулого року. Ці та інші чинники вплинули на номінальний ВВП, який орієнтовно становив у вересні 25,433 млрд грн. А у вересні 2002 року — 21,381 млрд грн. Таким чином, різниця — 19%, а з урахуванням інфляції — 15%.

Звичайно, на тлі неврожаю високі темпи зростання ВВП не можуть не викликати здивування. Особливо напруженою ситуація була в липні, коли додана вартість в АПК несподівано знизилася на 31,4%. Майже на третину скоротилося виробництво в галузі, саме тому не вдалося не те що збільшити, а хоча б утримати динаміку ВВП, навіть з урахуванням суттєвого зростання промисловості та нульової інфляції. Зниження економічного розвитку в АПК виявилося таким значним, що компенсувати його за рахунок інших галузей було неможливо, оскільки на частку АПК припадає одна п’ята приросту ВВП.

Через неврожай знизилися обсяги переробки сільгосппродукції підприємствами АПК. До того ж, жнива почалися на два тижні пізніше запланованого. Збирання врожаю загалом завершилося в середині вересня, хоча повинно було закінчитися в середині серпня. Таким чином, два «зайві» тижні роботи підприємств АПК стали додатковим стимулом зростання ВВП у вересні. Можна говорити про те, що фактично у вересні відновилося виробництво в АПК на 15%, завдяки чому знизилося до 16,7% негативне значення валової доданої вартості в сільському господарстві. Таким чином, тенденція 7-відсоткового зростання ВВП, перервана в липні, відновилася.

Воднораз визначилися й інші чинники, що впливають на позитивну динаміку зростання внутрішнього валового продукту. Традиційно у вересні відбувається збільшення внутрішнього попиту. Цього року ця тенденція стала помітнішою через низьку інфляцію. Свою роль відіграло збільшення рефінансування НБУ банків і 9-відсоткове зростання обсягів кредитів, виданих банківськими установами фізособам.

Разом з тим 15-відсоткове зростання ВВП — це попередні дані. Як свідчить досвід, незрідка вони можуть суттєво відрізнятися від реальних показників. Так, у першому півріччі зростання внутрішнього валового продукту, за попередніми даними, було зафіксовано на рівні 7,5%. Згодом з’ясувалося, що воно становить 8,6%. Попередні показники зростання ВВП у третьому кварталі вже відомі — 6,5%. Проте, ймовірно, з урахуванням тенденції динаміки ВВП, що поліпшилася, реальний показник буде набагато вищим.

За цих обставин прогнози зростання ВВП за підсумками року, оприлюднені різними міністерствами й відомствами, можуть бути переглянуті. Уже четвертий рік поспіль реальні показники суттєво відрізняються від прогнозованих. На жаль, досі недостатньо усвідомлено природу економічного зростання: співвідношення відновлювального й структурного зростання, інерційного та прискореного зростання. Звичайно, в Україні є можливість продовжити процес відновлювального зростання ще на кілька років. Однак воно не може тривати до безкінечності. Для підтримки високих темпів економічного розвитку в довготривалій перспективі необхідно збільшити приплив інвестицій і підвищити продуктивність праці. Але нині ніхто не зможе з певністю сказати, скільки триватиме відновлювальне зростання та який його потенціал.

Інша причина суттєвих розходжень між прогнозованими та реальними показниками зростання ВВП — вплив структурних реформ, який часто не враховують. До того ж цей чинник може позначитися й на прискоренні зростання ВВП, і на його вповільненні. Як, наприклад, зниження оподаткування вплине на бюджетний, споживчий та інвестиційний попит? Які наслідки ліквідації податкових пільг? Очевидно, в останньому разі підприємствам, позбавленим пільг, знадобиться певний час для адаптації своєї роботи у нових умовах. Відповідно, відбудеться зниження споживчого попиту й водночас збільшиться бюджетний попит за рахунок вищих податкових надходжень.

Коли приймався закон про держбюджет на 2003 рік, зростання ВВП прогнозувалося на рівні 4%. Я радив профільному комітету ВР врахувати 6-відсоткове зростання ВВП у розрахунках бюджету. Проте тоді уряд обстояв свою версію. Нині не виключено, що цей показник може становити не менш як 7%.

Упродовж останнього кварталу року традиційно спостерігається стабільна динаміка зростання макропоказників. Звичайно, з одного боку, негативно вплинути на збільшення ВВП можуть завершення переробки сільгосппродукції, зниження експорту металопродукції через вичерпання квоти й скорочення експортного постачання підприємствами АПК. Однак, з іншого боку, зростання ВВП буде підтримано нарощуванням експорту українських підприємств в зв’язку з поліпшенням кон’юнктури на світових ринках. Крім того, сезонну надбавку «дає» грудень. До речі, цього року зростання ВВП може бути прискорено навіть не у грудні, як зазвичай, а вже в листопаді. Проте для досягнення цієї мети необхідно зберегти 15%-відсоткове збільшення виробництва в промисловості та 1—2-відсотковий приріст доданої вартості на транспорті чи в торгівлі.

Збереженню позитивних змін у динаміці ВВП сприятимуть такі чинники. По-перше, оскільки в умовах економічного зростання відбувається природна антиінфляційна стерилізація, необхідно втримувати адекватну грошову пропозицію на рівні приблизно 1—1,5%-відсоткового щомісячного зростання монетарної бази. По-друге, доцільно підтримати кредитну активність банків в умовах підвищеного попиту на ресурси за одночасного поліпшення нагляду за структурою кредитних портфелів з метою профілактики питомої ваги непрацюючих активів. По-третє, у зв’язку зі збільшенням прибутків за понадпланового зростання ВВП необхідно запропонувати урядові використати отримані у такий спосіб кошти на повернення частини боргу НБУ. Ці гроші Нацбанк, своєю чергою, зможе використати для рефінансування банків, стимулюючи таким чином безінфляційне економічне зростання.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар