Море поколінь

Надія ГОНЧАРУК

Через п’ять років мобільний інтернет приноситиме понад $400 млрд на рік. Оператори GSM-зв’язку вже почали війну за ці гроші з Intel і Google

З 2008 року телефони стандарту GSM не продаються у Країні вранішнього сонця — 85% жителів Японії користуються зв’язком третього покоління. Японці цілковито відмовилися від подальшого розвитку GSM.

Місцеві оператори зробили ставку на 3G-сервіси — відеоконференції, мобільне телебачення, швидкісний інтернет — і не прогадали. Тільки NTT DoCoMo (один із двох японських 3G-операторів, ТМ FOMA) у 2006-му отримав $2,5 млрд. Для порівняння: стільки само роком раніше (у 2005-му) заробили всі оператори мобільного зв’язку України. При цьому 3G-сервісом FOMA користуються лише близько 40 млн зі 122 млн жителів Японії, але при переході з другого на третє покоління мобільного зв’язку дохід від одного абонента зростає приблизно вдвічі.

Еволюція зв’язку

За останні 10-15 років мобільний телефон, підлаштовуючись під потреби людини, зазнав істотних змін. Сьогодні це вже не просто пристрій, за допомогою якого можна спілкуватися між собою. Власник 3-3,5G-термінала може читати газети, слухати музику, дивитися відео і ТБ, отримувати і відповідати на листи електронної пошти й завантажувати будь-які файли з інтернету скрізь, де є мобільний зв’язок. По-суті, мобільні оператори, що розвивають мережі третього покоління, відвойовують частку ринку в інтернет-провайдерів і операторів кабельного ТБ. Доходи від надання послуг голосового мобільного зв’язку в розвинених країнах, а також в Україні збільшуються на 5-15% щороку. Ринок доступу до мережі інтернет демонструє значно кращу динаміку. Приміром, в Україні протягом найближчих трьох років він зростатиме щонайменше на 30-40% на рік — у 2010-му його оборот перевищить $600 млн.

«Через п’ять років доходи від мобільного широкосмугового доступу становитимуть половину всіх доходів мобільного зв’язку у світі», — стверджує Майк Робертс, провідний аналітик Informa Telecoms&Media. За прогнозами аналітиків з Juniper Research, через 2-3 роки сукупна річна виручка від мобільних широкосмугових сервісів у всьому світі перевищить $400 млрд.

Заробити на мобільному інтернеті можна, забезпечивши високу швидкість доступу. Користувачі швидко завантажують великі файли — оператори отримують більші доходи. Наприклад, після запуску південноафриканським оператором MTN сервісів стандарту HSPA (зв’язок покоління 3,5G, що забезпечує завантаження 0,8-1 Гб фільму за кілька хвилин) обсяг передачі даних у мережі за рік збільшився на 230%. За словами президента Ericsson Карла-Генріка Сванберга, після впровадження 3G-зв’язку в європейських операторів трафік зростав на 300%, в азійських — більш ніж на 500%.

При цьому вартість нових сервісів цілком по кишені більшості користувачів мобільного зв’язку. «Середній дохід від одного абонента (ARPU) широкосмугового стаціонарного доступу в Східній Європі становить близько $20 (середнє ARPU операторів GSM-зв’язку — $8-10. — Прим. Контрактів), і ми очікуємо, що вартість мобільного широкосмугового доступу буде приблизно такою самою», — констатує виконавчий віце-президент Telenor Тор Гальворсен. Проте щоб забезпечити абонентам стабільний швидкісний мобільний інтернет, більшості операторів доведеться витратити значні кошти на переобладнання існуючих або будівництво нових мереж.

Війна стандартів

На початку нинішнього десятиліття на роль 3G-зв’язку претендували два основні стандарти: CDMA2000 та UMTS. Але згодом різновиди CDMA2000 набули поширення тільки на Далекому Сході (Японія, Корея) та США. В інших країнах, зокрема Росії та Україні, розвиток стандарту гальмували GSM-оператори, які лобіювали UMTS. Річ у тому, що UMTS і його різновид HSPA, який називають зв’язком покоління 3,5G, можуть працювати з обладнанням GSM-мереж (інженерною інфраструктурою, наземними лініями передачі даних, мережевою електронікою), хоча й потребують встановлення нових базових станцій. CDMA2000 з мережами другого покоління несумісний.

У 2003 році до стандартів «зв’язку майбутнього» додався WiMax — технологія широкосмугового радіозв’язку, яку використовують для доступу до мережі інтернет. Сьогодні між операторами найперспективніших технологій бездротового зв’язку — мобільного HSPA і стаціонарного/мобільного WiMax — розгорнулася боротьба за ринок, обсяг якого, за прогнозами експертів, рано чи пізно перевищить виручку від голосових сервісів у мережах 3G.

У кожної технології є свої прихильники і противники. Наприклад, HSPA просувають європейські Vodafone і Ericsson. Головним лобістом WiMax є Intel, яку підтримують Google, Alcatel-Lucent, Cisco, Clearwire, Samsung Electronics і Sprint.

WiMax активно розвивається в Азіатському і Тихоокеанському регіонах. Наприклад, Пакистан володіє найбільшою повнофункціональною  мережею WiMax національного масштабу. Intel інвестує $500 млн у розвиток мереж бездротового зв’язку в Тайвані. Хороші шанси в технології у США, де WiMax розвиває оператор Sprint Nextel. Його активно підтримують такі гіганти, як Intel, Google і Time Warner, що об’єдналися у WiMax-консорціум — створили єдиного оператора на базі компанії Clearwire. За планом учасників консорціуму, на розгортання національної мережі WiMax у США  знадобиться  понад $3 млрд, але до літа 2011 року його послугами скористаються 140 млн американців. Google, що спеціально розробила для нової мережі специфікацію телефону під управлінням операційної системи Google Android, розраховує зайняти істотну частку на ринку мобільного інтернету. А телекомунікаційна компанія Sprint зможе конкурувати з найбільшим американським  оператором AT&T, що оголосив про підтримку UMTS/HSPA (у мережі AT&T уже працюють iPhone 3G від Apple). Але поки що HSPA популярніший у консервативній Європі — з 27 країн — членів ЄС у 24 розгорнуті мережі цього стандарту.

Кожна група переконує у перевагах технології, яку просуває, і недоліках конкуруючої. Асоціація GSM активно лобіює інтереси HSPA-групи. Свого часу вона навіть рекомендувала інвесторам не закуповувати обладнання конкурентів, оскільки WiMax «перебуває у стадії розвитку». «GSM існує на гроші виробників обладнання, зокрема HSPA, та операторів, які його використовують», — пояснює старання GSM-операторів Євген Лісіцин, керуючий директор компанії Nortel у Росії, країнах СНД і Балтії.

Кому дістанеться зв’язок майбутнього

За великим рахунком абонентові байдуже, якою технологією він користуватиметься під час веб-серфінгу або завантаження в мобільний телефон, смартфон або ноутбук музики та фільмів. Швидкості у WiMax і HSPA порівнянні: для завантаження фільму обсягом близько 1 Гб достатньо від кількох секунд до кількох хвилин (хоча WiMax дещо швидший). Домінуватиме та технологія, чиї прихильники агресивніше її просуватимуть, знижуючи ціни на обладнання та послуги і забезпечуючи якісне покриття.

Найімовірніше, HSPA підтримають телекомунікаційні компанії з ліцензіями 2G-3G, які згодом перейдуть на 4G. WiMax, швидше за все, залишиться основною технологією для операторів фіксованого зв’язку, інтернет-провайдерів, нових гравців ринку мобільного зв’язку і компаній, яким не вдалося отримати ліцензії на запуск мереж третього покоління. Наприклад, Vodafone використовує WiMax для проникнення на нові ринки середньої Азії та Східної Європи. «WiMax використовуватимуть як доповнення до 3G для покриття ділянок з більшим трафіком, а також для забезпечення «останньої милі» у стаціонарному широкосмуговому доступі», — прогнозує Гальворсен.  «Оператори WiMax зможуть надавати високошвидкісні послуги за менші гроші, ніж оператори третього покоління», — парирує Євген Лісіцин із Nortel.

WiMAX усе ж таки програє за популярністю і в кінцевому підсумку поступиться місцем єдиного стандарту 4G-мереж своєму основному конкурентові — технології LTE.

Доктор Сакіо СЕММОТО,
засновник eAccess Ltd, одного з найбільших інтернет-операторів Японії

Для споживачів буде краще, якщо бездротові сервіси четвертого покоління на базі WiMax і LTE вдасться уніфікувати. У цьому разі користувачам не доведеться вибирати між технологіями-конкурентами, а постачальникам послуг — адаптувати свої служби під дві платформи.

Шон МЕЛОНІ,
віце-президент із маркетингу Intel

Ericsson концентрує зусилля на технології HSPA. WiMAX на сьогодні не довів своєї конкурентоспроможності.

Магнус КРІСТЕРССОН,
керівник підрозділу модулів широкосмугового доступу Ericsson

LTE незабаром стане провідною технологією. Операторам у разі оновлення своїх мереж з WCDMA/ HSPA на LTE немає потреби міняти обладнання. Обслуговування мереж четвертого покоління обійдеться вдвічі дешевше, ніж HSPA, і на 25% вигідніше від WCDMA.

Йорген ШИНДЛЕР,
начальник департаменту LTE компанії Nokia Siemens Networks

Справа труба

Однією з головних умов успішного розвитку технології є підтримка користувацького обладнання. Цей напрям найактивніше розвиває група HSPA: за даними Global Mobile Suppliers Association, є 637 серійних моделей пристроїв з підтримкою технології 3,5G. Одна з найпопулярніших моделей Nokia — смартфон N95 вартістю $700 — підтримує HSPA, новий iPhone Apple також працює в мережах 3-3,5G. Мобільних телефонів WiMax у продажу поки що немає, більшість WiMax-пристроїв — це стаціонарні або мобільні модеми, призначені для спільного використання з ноутбуками або настільними ПК. Частина вендорів випускають GSM- і CDMA-телефони із вбудованими модулями WiMax, але й вони здебільшого позиціюються як трубки-модеми. WiMax затребуваніший у стаціонарних пристроях. Їх у 2014 році буде продано 20 млн. Крім Intel виробляти WiMax-модулі до ноутбуків і комп’ютерів планують Motorola, Samsung і Nokia. Шведський Ericsson домовився з Dell про випуск ноутбуків із пристроями доступу до мобільних широкосмугових HSPA-мереж у трьох частотних діапазонах — річні поставки до 2011 року сягнуть 200 млн лептопів. Але ситуація може змінитися вже у 2008-му. Зараз «телефон для інтернету» розробляють Intel і Google. Якщо розробка виявиться вдалою і gPhone зможе на рівних конкурувати з iPhone, WiMax цілком може стати масовим.

3G проти WiMax

HSPA — надбудова 3G. Швидкість передачі даних у цих мережах сягає 7,2 Мбіт/с — цього достатньо для організації абонентом кількох відеоконференцій одночасно. Уже до кінця 2008 року швидкість зросте до 24 Мбіт/с, а в 2009-му — до 42 Мбіт/с.

Стандарт просувають мобільні оператори, які отримали ліцензії на зв’язок третього покоління. Для роботи HSPA постачальникові послуг достатньо перевстановити програмне забезпечення, обладнання в цих мережах те саме, що й для 3G. До 2009-го кількість абонентів HSPA становитиме 500 млн осіб по всьому світу. Для залучення абонентів оператори знижують розцінки на трафік. Європейці за допомогою HSPA можуть користуватися безлімітним інтернетом за $40-60 на місяць — два роки тому в мобільних операторів стільки само коштувало надсилання одного гігабайта даних.

WiMax від початку була задумана як технологія широкосмугового радіодоступу до інтернету. З-поміж переваг — високі швидкості (до 70 Мбіт/с). Але на практиці за відсутності прямої видимості (наприклад, якщо на шляху поширення сигналу стоїть висотний будинок) реальна швидкість WiMax часто виявляється значно нижчою від заявленої. «Ця технологія від початку не передбачала цілковитої мобільності для користувачів. Єдиних стандартів, необхідних для того, щоб WiMах став мобільною концепцією нарівні з 3G, до кінця не розроблено. Понад те, обсяги інформації, які передаються за допомогою HSPA, значно перевищують обсяги даних, які надсилають через мережі WiMах. 3G є прибутковішою, адже рентабельність усіх технологій безпосередньо залежить від обсягу переданої інформації», — пояснює Тор Гальворсен із Telenor.

Як у нас

Офіційно в Україні працюють один 3G-оператор і один WiMax-провайдер. Послуги широкосмугового доступу до інтернету за технологією UMTS (3G) надає Укртелеком (ТМ Utel) на швидкості до 3,6 Мбіт/с. Абонентська база компанії на кінець травня налічувала 16,4 тис. осіб. Вартість 1 Мб даних — від 0,02 грн. Мережі оператора орендує Київстар. Крім того, Укртелеком уклав договір про надання послуг абонентам УРС (ТМ «Билайн»).

Бездротовий доступ до інтернету за технологією WiMax забезпечує компанія УНТ (ТМ Alternet). Кількість абонентів УНТ — трохи більш ніж 2 тис., вартість послуг на максимальній швидкості 2 Мбіт/с для безлімітного пакета — $400 на місяць. Підключення обійдеться користувачеві у $100-200, набір обладнання — $300-500.

«На сьогодні в Україні рівень проникнення широкосмугового доступу є одним із найнижчих у світі — близько 4%. Водночас інфраструктура великих мобільних операторів складається із загальнонаціональних оптоволоконних мереж з високою пропускною спроможністю, а також великої кількості оптоволоконних з’єднань з базовими станціями, — пояснює Тор Гальворсен. — На жаль, українська влада видала тільки одну ліцензію 3G, у результаті чого зараз Україна відстає не лише від Східної Європи, а й навіть від країн Азії та Африки».

ЕКСПЕРТиза

Мікко ЄЛОМАА,
генеральний директор Nokia Siemens Networks Україна

Який стандарт стане домінуючим у мобільних широкосмугових мережах протягом наступних п’яти років?

— HSPA — це черговий крок в еволюції сімейства стандартів GSM/UMTS/HSPA/LTE. Багато GSM/EDGE-операторів планують розгорнути або вже розгорнули мережі 3G (UMTS/ WCDMA). Їм вигідно і зручно запустити 3,5G (HSPA), тому що це, по-перше, не потребує встановлення додаткового апаратного забезпечення, а по-друге, швидкість пакетного доступу збільшується у кілька разів порівняно з WCDMA.

Однак Nokia Siemens Networks підтримує і WiMах. Чому компанія зробила ставку на обидві технології?

— WiMах хоча й конкурує із HSPA/LTE, але в багатьох випадках її доповнює. Наприклад, оператори, які не отримали ліцензію 3G, мають можливість задовольняти потреби абонентів у швидкому доступі до послуг пакетного зв’язку за допомогою WiMax. Він особливо зручний для бездротового доступу до інтернету завдяки дуже високій швидкості й простій архітектурі мережі.

Експерти стверджують, що собівартість розгортання мережі HSPA в розрахунку на один мегабайт надісланих даних утричі-вп’ятеро менша від витрат на впровадження технології EDGE. Наскільки правдиві ці висновки?

— Правдиві, якщо говорити про вартість пересилання даних з розрахунку на 1 Мб. Особливо якщо йдеться про великий обсяг трафіку (десятки і сотні мегабайт на одного абонента на місяць). У цьому випадку HSPA є значно ефективнішою технологією, ніж EDGE. Але це не стосується собівартості розгортання мережі, що залежить від багатьох інших параметрів.

Наскільки рентабельними є мережі HSPA?

— Не можна говорити про HSPA без згадування WCDMA. HSPA — це технологія для передачі даних, на сьогодні вона не забезпечує операторам наддоходів. Голосові послуги усе ще приносять левову частку виручки, хоча доходи від передачі даних — SMS, MMS, downloading (завантаження даних з мережі інтернет) — стрімко зростають. Рентабельність — складніше поняття, ніж ARPU. Вона може бути дуже високою, наприклад, якщо оператор розгорнув мережу HSPA на основі мережі WCDMA, що, своєю чергою, еволюціонувала із GSM.

Якщо ж оператор почав розвивати таку мережу з нуля, витрати спочатку можуть бути вельми значними, але через певний час роботи у перерахунку на один переданий мегабайт — дуже малими. Усе залежить від конкретної ситуації.

Чому розцінки на послуги HSPA досі є вельми високими — 1 Гб трафіку коштує до $60?

— Ця цифра здається мені завищеною. Наприклад, Utel уже зараз пропонує за таку суму 15 Гб трафіку.

На нових ринках, де HSPA з’явився кілька місяців тому, абоненти з великим задоволенням купують пакети, що пропонують більші обсяги трафіку за фіксовану місячну плату, навіть за $60 на місяць.

Операторам зараз варто переходити на HSPA чи краще зачекати п’ять років і відразу перейти на LTE?

— Краще зробити це зараз. Перевага еволюції сімейства стандартів GSM/WCDMA/ HSPA/LTE у тому, що оператори можуть використовувати вже поставлене обладнання і міняти мережу поступово, а не кардинально й одразу. Це робить проекти рентабельнішими, ніж за різкого переходу на нову технологію або обладнання. Крім того, користувачі вже зараз хочуть мати швидкий мобільний інтернет, а не чекати ще п’ять років. У Західній Європі (Швеції, Фінляндії) трафік у мережі після запуску HSPA і введення помісячної фіксованої оплати збільшувався в десятки разів. Тож оператори можуть отримувати дохід уже просто зараз, не чекаючи виходу LTE.

Андрій АБРАМОВ,
начальник відділу рішень для мобільних систем Ericsson

У чому причина дедалі більшої популярності HSPA, адже швидкісні характеристики WiMax вищі?

— Мобільним операторам потрібна технологія, яка мала б низьку собівартість передачі одиниці трафіку, працювала б у наявному або доступному діапазоні частот і була б сумісною з існуючими технологіями надання традиційних голосових послуг.

Усім цим критеріям HSPA відповідає у повному обсязі. Приміром, уся продуктова лінійка WCDMA (UMTS)-обладнання компанії Ericsson від самого початку впровадження 3G (2001 рік) підтримує HSPA — операторові достатньо лише оновити програмне забезпечення. Крім того, цю технологію підтримують понад 600 моделей телефонів, PC-карток і модулів.

Саме тому Ericsson рік тому відмовилася розвивати WiMax, обравши HSPA?

— Ми вважаємо цю технологію більш зрілою, перспективною та економічно ефективною і для споживача, і для постачальника послуг.

Інша річ, що для WCDMA/ HSPA потрібно як мінімум кілька каналів завширшки щонайменше 5 МГц. Отримати такий діапазон частот вдається не всім і не скрізь. У США, наприклад, деякі великі оператори не мають можливості розвивати WCDMA/HSPA саме через брак частот. У Росії ліцензії на зв’язок третього покоління видано, але частоти в багатьох регіонах належать іншим користувачам. Таким чином, WiMAX має певний ринок і є нішевою технологією.

Чи мають оператори, які зазнають труднощів з отриманням частот, альтернативи?

— Так, є  LTE — технологія 4G (подальший розвиток WCDMA/HSPA), що працює в різних діапазонах із частотними каналами різної ширини — від 1,25 до 20 МГц. По суті, цю технологію може використати будь-який оператор незалежно від ситуації із частотами.

Причому LTE — це справа не віддаленого майбутнього — комерційне використання розпочнеться у 2009-2010 роках. Цей напрям активно розвивають Японія і США — місцеві оператори вже тестують LTE. Приміром, один із найбільших оператрів США Verizon, який експлуатує вузькосмуговий CDMA (що використовує ширину каналу 1,25 МГц і не має частот для WCDMA/HSPA), вирішив, що його стратегічним напрямом розвитку буде LTE і разом із Ericsson почав тестувати цю технологію.

У такому разі чи не краще операторам почекати рік-другий і відразу перейти на 4G?

— Дорога ложка до обіду. Важливий час виходу на ринок. Зараз є попит і є технологія, яка цей попит задовольнить і буде економічно вигідною операторам. Сьогодні ця технологія — HSPA. Економічна ефективність HSPA пов’язана із сумісністю з GSM і WCDMA на рівні інтерфейсів, функціональності та інфраструктури. До речі, однією з вимог під час розробки технології LTE є сумісність не лише з WCDMA/HSPA, а й з GSM. Це разом із гнучким вибором ширини частотного каналу (від 1,25 до 20 МГц) є потенціалом комерційної ефективності LTE.

Вам не здається, що ціни на трафік HSPA дуже високі — $30-60 за гігабайт?

— Мені важко коментувати цифри, які ви згадали. Типовий рівень тарифів, які я знаю, — приблизно EUR20 за обсягу трафіку від 3 Гб до необмеженого. Цифри, які я навів, — це справді масовий сервіс, а не сервіс преміум-класу.

Усі українські оператори інвестували в EDGЕ — навіщо їм зараз підтримувати HSPA?

— Смуга частотного каналу для WCDMA/HSPA ширша, ніж для EDGE. Що вона більша, то вищі пропускна спроможність каналу і ККД його використання. Крім того, широкосмуговий сигнал забезпечує ширше покриття. У підсумку все це знижує собівартість швидкісної передачі 1 Мб.

Загалом економічна ефективність цих технологій залежить від того, які послуги будуть затребувані. Наприклад, є попит на мобільне телебачення у великих містах, а в регіонах — на інтернет-послуги. У цьому випадку краще сфокусуватися на побудові 3G і HSPA у мегаполісах — широкосмугові канали є економічнішими. А якщо ми говоримо про прості інтернет-послуги (електронну пошту, завантаження зображень), то для цього достатньо і EDGE.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар