Повна хата пармалата

Олексій ГОШ, директор із комунікацій Reputation Capital

Обман кредиторів став смертним вироком для молочної компанії Parmalat. За кілька днів колись авторитетний виробник молочних продуктів став банкрутом

Якщо вищий менеджмент компанії викрито у великому фінансовому шахрайстві, реанімувати репутацію неможливо. Яскравий приклад — смерть у 2003 році корпорації Parmalat, одного з найбільших виробників молока. Щоправда, деякі експерти пов’язують скандал з італійською специфікою компанії. «Враховуючи особливості місцевої бізнес-культури й законодавства, значно складніше уявити таку ситуацію в Німеччині, Швеції чи Великій Британії, — вважає професор Школи Вортона при Університеті Пенсильванії Томас Дональдсон. — Італія має чимало і сильних, і доволі слабких сторін — від впливу мафії до частих проявів дружніх стосунків між урядовими чиновниками й представниками різних сфер бізнесу». І все ж кілька великих скандалів останніх років (крах Enron, WorldCom, Tyco) свідчать про те, що справа зовсім не в «італійській специфіці».

Класичний підприємець

Ім’я Калісто Танці, засновника Parmalat, відоме у всій Італії. Це людина, що власноруч створила бренд, здобула повагу співвітчизників і стала прикладом класичного італійського підприємця. Отримавши у спадок м’ясопереробний завод, Танці досить швидко перепрофілював діяльність свого підприємства, побудувавши в містечку Коллекіо фабрику пастеризації молока. Завдяки зв’язкам і заповзятливості Танці продукт стрімко розповсюдився в торговельних мережах найближчого великого міста Парми та всієї провінції. Незабаром він одержав ім’я, що складалося з назви знаменитого міста і слова latte (італ. — молоко).

Основні конкурентні переваги продукту полягали в технологічних інноваціях, найвагомішою з яких став новий — ультрагарячий — спосіб обробки молока (UHT), а також пакування в нові на той час пакети Tetra Pak.

Утім, керівництво компанії не обмежувалося інноваційними технологічними рішеннями і прагнуло також забезпечити своїй продукції гідну маркетингову підтримку. 1963 року Parmalat став першим в Італії брендованим молоком. А готуючись до інтенсивного виходу на зовнішні ринки, Parmalat у 1975-му спонсорував чемпіонат світу з лижного спорту й команду Нікі Лауда у Формулі-1.

Ярмарок суєти

Події останнього десятиліття демонструють значні зміни на молочному ринку, що стосуються насамперед численних M&A. Лише з 1998 по 2000 рік було зареєстровано 415 об’єднань компаній у всьому світі. Більшість із них відбулися на європейському ринку. Лідерами галузі стали компанії Nestle (Швейцарія), Dairy Farmers of America (США), National Foods (Австралія), Danone (Франція) і Parmalat (Італія).

Найкращим способом виходу на закордонні ринки керівництво Parmalat вважало купівлю слабших гравців. Цястратегія цілком відповідала світовим тенденціям. Перший прорив на міжнародні ринки відбувся, коли компанія придбала одного з найбільших бразильських виробників молочних продуктів. Активно розширювалася Parmalat і в 1990-х, коли купила 50 інших компаній і довела загальну кількість поглинених підприємств до 85 у 30 країнах світу. Менш як за півстоліття Parmalat стала великим гравцем на світовому ринку молочних продуктів.

Аналізуючи історію розвитку італійського виробника, американський Forbes писав: «За 40 років керування компанією Танці здійснив понад 100 покупок інших компаній, позичивши для цього мільярди доларів». Як з’ясувалося згодом, ці операції проводили без належного заставного забезпечення.

Крах імперії

За кілька днів колись авторитетний виробник молочних продуктів став банкрутом, а його керівництво було викрито у великих фінансових махінаціях. Провісником бурі виявилася неспроможність Parmalat у грудні 2003 року оперативно погасити поточну заборгованість у EUR150 млн, тоді як згідно з фінансовим звітом вона мала EUR4,2 млрд вільних коштів. Невдовзі компанія оголосила про втрату EUR500 млн, вкладених у якийсь офшорний фонд Epicurum.

Але найвагомішим доказом фінансової неспроможності підприємства стала відмова Bank of America прийняти документ офшорної компанії Bonlat Financing Corp, що входила до холдингу Parmalat, відповідно до якого дітище Калісто Танці володіло EUR3,95 млрд активів. Через шість днів італійський гігант подав заяву про реєстрацію банкрутства. Його акції, що відразу втратили 90% своєї вартості, було знято з котирувань на Міланській біржі.

У процесі розслідування кримінальної справи щодо Parmalat було заарештовано його засновника й керівника Калісто Танці, звинуваченого в махінаціях і наданні неправдивих відомостей про фінансове становище фірми. Відразу після арешту Танці визнав, що розтратив за вісім років EUR700 млн. Під караючий меч Феміди крім топ-менеджменту компанії потрапили колишній голова аудиторської компанії Grant Thornton Sp, що обслуговувала Parmalat, Лоренцо Пенка, голова венесуельського підрозділу Parmalat Джованні Бонічі, відповідальний за її діяльність на Кайманових островах. Під слідством опинилися 25 осіб, серед них двоє працівників Deloitte & Touche Адольфо Мамолі й Джузеппе Ровеллі, а також колишній співробітник Bank of America Лука Сала, який із середини 2003 року обіймав посаду консультанта в Parmalat.

На думку італійських слідчих, керівники компанії створили цілу схему фінансового шахрайства. Шляхом взаємного кредитування підрозділів компаній, зокрема її фінансових «доньок», зареєстрованих в офшорних зонах, вони змогли роздути активи фірми.

Слідству вдалося виявити низку цікавих фактів. Було встановлено, що Антоніо Уголотті, оператор телефонного комутатора Parmalat, є «генеральним директором» 25 компаній, через які проводили кошти Parmalat. Також стало відомо, що голова італійського відділення Deutsche Bank і близький друг Танці Вінченцо де Бустіс напередодні краху різко скоротив пакет акцій компанії, що належали банку: з 5,2 до 1,6%.

Одним з найважливіших моментів було те, що у скандалі з Parmalat брали участь й інші компанії. Миттєво втрачена репутація італійського виробника кинула тінь на його партнерів. Так, під удар потрапив концерн Tetra Pak, оскільки колишній фінансовий директор Parmalat на слідстві заявив, що за кілька років партнер перерахував на особисті рахунки Калісто Танці $115 млн платежів.

Слідчі також звернули увагу на діяльність фінансових консультантів італійського виробника Deutsche Bank, Citigroup, Bank of America, JP Morgan і Morgan Stanley. Зокрема, стало відомо, що незадовго до скандалу Deutsche Bank підтвердив стабільність рахунків компанії рейтинговій агенції Standard & Poor’s. Своєю чергою, Citi-group через дочірню компанію Eureka Securitization Inc. виписала векселів на $4,1 млрд для структур, пов’язаних із Parmalat.

Однак з найбільшими репутаційними ризиками крім самого винуватця скандалу зіткнулися дві великі аудиторські компанії, що обслуговували Parmalat: Grant Thornton і Deloitte & Touche Tohmatsu. Італійський підрозділ першої до 1999 року був аудитором холдингової компанії Parmalat Finanziaria. Далі її місце посіла Deloitte & Touche, якій був підзвітний 51% активів групи Parmalat. Щоб уникнути руйнівного удару по своїй репутації, 8 січня 2004-го головна компанія Grant Thornton вирішила відокремити свій італійський офіс. Після такого радикального кроку колишній партнер Parmalat був змушений змінити свою назву на Italaudit Sp.

Коли репутація безсила

Скандал, що вибухнув навколо італійської корпорації, завдав непоправного удару по її репутації. Безперечно, сильна репутація дозволяє компанії вийти з меншими втратами із кризової ситуації. Проте у випадку з Parmalat такі кризи, в яких тисячі інвесторів у всьому світі миттєво втрачають свої вкладення, не може компенсувати навіть найвправніший репутаційний менеджмент.

Молочні акули Крах Parmalat був, безумовно, на руку його основним конкурентам

Nestle. Найбільша у світі компанія з виробництва продуктів харчування. Широкий асортимент продукції (шоколад, дитяче харчування, корм для свійських тварин, молочні продукти тощо). У 2002 році її доходи становили EUR56,8 млрд, чистий прибуток — EUR4,8 млрд

Groupe Danone. Лідер ринку в багатьох секторах, де була представлена Parmalat. Найбільший світовий виробник свіжих молочних продуктів. У 2002-му доходи компанії становили EUR13,5 млрд, чистий прибуток — EUR1,5 млрд

National Foods. Третій за розміром виробник молочних продуктів у світі. Утворився 1991 року в результаті злиття кількох компаній, зайнятих у галузі виробництва молочних продуктів з XIX століття. У 2002-му доходи компанії становили EUR686 млн

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар