|
|
|||||
| 02 Грудень 2008, Вівторок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 24 вiд 16-06-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Розподіл держмайна
В інтерв’ю Контрактам в. о. голови Фонду держмайна Андрій Портнов розповів про те, що:
— Я не мав наміру ставати головою Фонду всупереч усім і вся. Фракція НУ—НС вимагала зняття моєї кандидатури через критичні висловлювання на адресу президента і заявила, що проголосує за будь-яку іншу кандидатуру. Я прийняв рішення щодо самовідводу, щоб не загострювати конфлікт між президентом та прем’єром, і надав можливість своїм колегам з НУ—НС виконати публічну обіцянку проголосувати за іншого кандидата на посаду голови ФДМУ. Але керівник фракції НУ—НС В’ячеслав Кириленко продемонстрував, що не збирається виконувати свої обіцянки — на останньому засіданні ради коаліції він одразу ж знайшов нові причини не голосувати за відставку Валентини Семенюк. Публічно критикуючи президента, ви фактично поставили хрест на своєму призначенні головою ФДМУ. Ви свідомо йшли на конфлікт? — Я послідовно критикував Віктора Ющенка починаючи з 2004 року. Коли треба було зробити вибір — змінити свою позицію або стати головою Фонду держмайна, вибрав незмінність позиції. Політичне життя довге, тому краще зараз не ставати головою ФДМУ. До останнього моменту формально було двоє керівників ФДМУ: ви і Валентина Семенюк. Хто зараз керує Фондом держмайна? — Відповідно до постанови уряду я досі є в. о. голови ФДМУ. При цьому Валентина Семенюк за рішенням президента також керує фондом. Загалом таке двовладдя стало в нашій країні традиційним: у Генпрокуратурі було два генпрокурори, у Печерському суді — два голови, у Конституційному Суді було більше суддів, ніж передбачено законом. На жаль, дестабілізація роботи Фонду держмайна позначилася і на роботі його апарату. Щоб не підставляти працівників і начальників територіальних відділень, ми мінімізували з ними контакти й зробили все можливе, щоб деполітизувати їхню роботу. Тому я намагався не впливати на працівників Фонду держмайна, підписував усі документи самостійно і не наполягав на тому, щоб їх візували керівники департаментів. Генпрокуратура порушила проти вас справу, звинувативши у перевищенні владних повноважень, які дестабілізували роботу ФДМУ. Як ви заважали приватизації? — Усі звинувачення грунтуються на тому факті, що я не виконав указу президента, яким було призупинено рішення уряду про моє призначення, і продовжував виконувати обов’язки голови ФДМ. Я ж наполягаю, що закон порушив президент. Це підтвердив і Конституційний Суд, що розглянув спір навколо ФДМ і вирішив, що президент не має таких повноважень з кадрових питань.
Логіка президентського оточення така: якщо Віктор Андрійович видасть указ, за яким генеральний прокурор має полетіти в космос, то Олександр Медведько буде зобов’язаний туди вирушити і вже там, якщо він не згоден з таким рішенням, оскаржити його в Конституційному Суді. Мені взагалі здається, що скоро указами президента звільнятимуть слідчих, банкірів і працівників птахофабрик. Це неправильно, тому я вирішив, що незаконний указ краще не виконувати. У відповідь проти мене порушили кримінальну справу. Я не оскаржуватиму її в суді, звернувся до генпрокурора із закликом розглянути мою справу в парламенті й зняти з мене депутатську недоторканність. Валентина Семенюк говорила, що ви фальсифікували тираж «Вісника приватизації» з оголошенням про проведення конкурсу з продажу ОПЗ. У чому суть справи? — Я підписав вимогу до видавництва «Київська правда» про знищення тиражу, в якому було опубліковано фальшиве оголошення про скасування конкурсу з приватизації Одеського припортового заводу, випущене всупереч рішенню уряду. Як новий в. о. голови Фонду я звернувся до «Київської правди» із заявою, що Валентина Семенюк не уповноважена давати такі розпорядження. Тепер потрібно порахувати збитки і стягнути їх з осіб, причетних до видання цього тиражу. Чи був сенс наполягати на приватизації ОПЗ в умовах несприятливої кон’юнктури — світова фінансова криза, політична нестабільність тощо? — На купівлю ОПЗ претендують від 25 до 40 компаній, більшість з яких
нерезиденти, готові викласти за підприємство від $2,5 млрд до $4 млрд у
випадку, якщо це буде чесний конкурс без правових зачіпок, без втручання
органів прокуратури, судів і секретаріатів президента. Йшлося про залучення
серйозного інвестора і Раніше БЮТ не був прихильником приватизації, більше виступаючи за реприватизацію і розвиток державного сектору. Чому зараз блок змінив свої погляди на держвласність? — У блоці є різні погляди: одні пропонують провадити зважену політику, інші — радикальну. Я прихильник ліберальних реформ, ринкових методів, максимального захисту приватної власності. Частина колег мене підтримують, частина вважають, що має відновлюватися соціальна справедливість: у багатих забрати, бідним віддати. Ми перебуваємо у постійній дискусії. Треба дивитися на результати: поки що діючий уряд не займається реприватизацією. А як же бажання повернути Луганськтепловоз у державну власність? — Луганськтепловоз реприватизували за минулого уряду. Коли до влади прийшов наш уряд, рішення Верховного Суду про незаконну приватизацію Луганськтепловозу вже було прийнято. Хто з ким Ви багато говорите про ефективність уряду. Тим часом президент заявляв, що ініціюватиме відставку міністрів, призначених за квотою Нашої України, якщо вони не виконуватимуть рішень фракції. Хіба в умовах конфлікту між фракціями БЮТ і НУ—НС уряд може бути ефективним?
— Так, слід визнати, що коаліція між БЮТ і НУ—НС уже існує лише де-юре, і якщо іноді 226 депутатів однаково голосують за один законопроект — це швидше випадковість. Але уряд життєздатний і приймає реальні рішення. Наша фракція не проголосує за рішення звільнити міністрів, чия позиція не подобається президентові або його Секретаріату. Вони зараз є основою стабільності уряду. Взагалі єдина перешкода роботі Кабміну — це укази президента, що призупиняють урядові акти. Щоправда, цієї перешкоди вистачає, щоб створити проблеми з наповненням дохідної частини бюджету. Ющенко вирішив взяти на себе всю відповідальність за економічну політику через бажання його оточення задовольнити якісь особисті інтереси й амбіції. Звісно, це псує імідж президента, і всі це розуміють, але особисте збагачення, на жаль, поки що залишається головним інтересом чиновників на Банковій. Риба гниє з голови. Навколо президента можуть бути чудові люди, але завдання, які перед ними ставлять, на мій погляд, не відповідають інтересам держави. Тому будь-яке оточення Віктора Андрійовича діятиме трохи проти українського суспільства. Чи може президент незабаром відправити уряд у відставку? — Відставка уряду зараз можлива лише теоретично, оскільки за законом до
створення нової коаліції та обрання нового уряду він, як і раніше, виконуватиме
свої обов’язки. А створення нової коаліції поки що неможливо ні з політичного,
ні з математичного погляду. Депутатів фракції НУ—НС не вистачить для створення
коаліції з Партією регіонів — їх має бути не менш ніж 37. А інша конфігурація
наразі неможлива. Попри те що регіонали і частина НУ—НС — Єдиний Центр — уже
фактично об’єдналися в ЦВК, Генпрокуратурі, СБУ та парламенті, не впевнений, що
ПР захоче реально об’єднуватися з НУ—НС. По-перше, ця фракція зараз політично
нестабільна, по-друге, новий уряд не буде впливовішим і сильнішим від Утім, про можливе об’єднання НУ—НС і Партії регіонів багато говорять представники обох політичних сил... — Це робиться для того, щоб уся українська бізнес-еліта думала про можливу відставку уряду Тимошенко і вже зараз робила ставку на регіоналів та Секретаріат президента. Крім того, дуже багато чиновників, прокурорів та суддів підтримують сильних — усі розмови про переформатування коаліції допомагають нашим супротивникам, що перебувають в опозиції, фактично використовувати ресурс влади. А БЮТ не планує коаліцію з Партією регіонів? Фракції вже кілька разів голосували спільно, деякі політологи припускають між вами якісь кулуарні домовленості. — Наша політична сила пообіцяла виборцям, що ми не створюватимемо коаліцію з ПР — не можемо ризикувати, не виконуючи таких зобов’язань. Робити якісь політичні висновки за результатами голосувань неправильно — у різних фракцій часто збігаються позиції, одночасно проголосувати «за» (або «проти») можуть і БЮТівці, і комуністи, і регіонали, і представники Блоку Литвина. Уже можна говорити про створення блоку БЮТ — Народна самооборона? — Про єдиний блок говорити поки що зарано, хоча наш союз із Самообороною сьогодні очевидний. Наші думки з багатьох питань збігаються, на відміну від НУ. Стратегія юриста Як ви потрапили до БЮТ? — Займаючись юридичною практикою, я вів судові процеси щодо лідерів БЮТ: кримінальні справи проти Олександра Турчинова, Андрія Кожемякіна, справи про захист честі та достоїнства Юлії Тимошенко, справу Олександра Зінченка проти «любих друзів». Тому і був запрошений до сьомої десятки кандидатів у депутати від БЮТ. Чому вирішили піти в політику? — Переважно я працюю над законами — приємно, коли твої знання і досвід реалізуються в державній політиці. Михайло Бродський часто називає вас досвідченим рейдером. Що захоплювали? — Після того як він одного разу так мене назвав, приклеївся ярлик. Його дуже зручно використала фракція НУ—НС, щоб не голосувати за кадрове рішення щодо ФДМ. Якщо є конкретні факти, то, будь ласка, назвіть їх привселюдно. Наприклад, журналіст П’ятого каналу назвав мене рейдером в ефірі, а в суді заявив, що фактів навести не може, просто десь чув. Що вас пов’язує з Ігорем Коломойським і групою «Приват»? — В інтерв’ю іншим виданням я вже казав, що знаю Ігоря Валентиновича, моя адвокатська група обслуговувала групу компаній, які мають до нього стосунок. Але жодних рішень у його інтересах я не просував.
Кар’єра в. о.
2006 р. — народний депутат (БЮТ) 2004 р. — член ДКЦПФР 2003 р. — перший заступник виконавчого секретаря ДКЦПФР 2001 р. — директор юридичної компанії «Портнов і Партнери» 1997 р. — головний спеціаліст, начальник відділу, помічник голови ДКЦПФР, начальник управління корпоративних фінансів ДКЦПФР 1993 р. — працював юристом у приватних підприємницьких структурах 27 жовтня 1973 р. — народився в Луганську
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|