Криза міліцейських спецслужб?

Андрій ЛАВРИК

Стає очевидним, що спецпідрозділи МВС, крім протистояння кримінальному світу, несуть суспільну небезпеку. За останній рік борці з бандформуваннями, наркомафією та іншими проявами злочинності в найбрутальніших її проявах пережили серію гучних «внутрішньопрофесійних» скандалів. Найчастіше в халепи потрапляв УБОЗ. Утім, відзначився і ВБНОН (Відділ боротьби з незаконним обігом наркотиків): у вересні працівників його запорізької «філії» спіймали на торгівлі... наркотиками. Виникнення великої кількості міліцейських скандалів за порівняно короткий термін свідчить, що спецпідрозділи МВС переживають своєрідну кризу: стримувати злочинність у своїх рядах їм стає дедалі важче.

Банда «перевертнів»

Злочинне угруповання, яке, за даними слідства, створили «працівник УБОЗу Києва, працівник секретної оперативної служби та працівник Міністерства внутрішніх справ», було ліквідовано ще влітку минулого року. Ймовірно, «перевертням» преса й не приділила б стільки уваги, якби вони не були одними з підозрюваних у викраденні та вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.

Несподіване продовження «справа «перевертнів» отримала в серпні цього року: 1.08.2003 у лікарні швидкої допомоги помер один з організаторів банди, колишній працівник УБОЗ УМВС у м. Києві Ігор Гончаров. Про загибель екс-«убозівця» стало відомо після оприлюднення Інститутом масової інформації листів Гончарова. За версією колишнього борця з оргзлочинністю, до вбивства опозиційного журналіста причетна українська правоохоронна еліта.

«Справа Григоришина»

Скандал з російським бізнесменом Костянтином Григоришиним виник 12 жовтня минулого року, коли бійці спецзагону УБОЗу «Сокіл» затримали його за нібито брутальну поведінку в громадському місці та спротив правоохоронним органам. Пікантності ситуації надало те, що «спецназівці» під час затримання нам’яли боки народному депутату Володимиру Сівковичу, тож «спецоперація» стала предметом розгляду парламенту.

Було цілком очевидно, що «наліт» спецпідрозділу та раптово виявлена прихильність відомого бізнесмена до наркотиків і вогнепальної зброї були наслідком чергового переділу власності в Україні. Інцидент з Григоришиним коштував посади начальнику ГУБОЗ МВС Миколі Джизі. Оперативники УБОЗу, які брали участь у затриманні бізнесмена й депутата, самі стали фігурантами кримінальної справи. Утім, Генпрокуратура не знайшла в їхніх діях складу злочину, і в травні цього року справу закрила.

Підробіток борців з наркотиками

На початку жовтня в ЗМІ прозвучали звинувачення на адресу начальника ГУМВС у Полтавській області генерала Сергія Петренка в причетності до торгівлі наркотиками в Запорізькій області, міліцією якої він керував до переведення в Полтаву з 5 вересня цього року. Петренко ці звинувачення відкинув, однак визнав, що в Запорізькому облуправлінні справді працювали не зовсім законослухняні правоохоронці. «Що є у відділі ВБНОН непорядні працівники, я бачив це», — сказав генерал журналістам, зазначивши, що після ознайомлення з оперативною інформацією звільнив усіх негідників.

Як повідомляли ЗМІ, 14 вересня співробітники СБУ по дорозі з Дніпропетровська у Запоріжжя затримали авто, в якому знаходилися два оперуповноважені ВБНОН УМВС Запорізької області і два колишні працівники цього підрозділу. У затриманих було вилучено 10 кілограмів екстрактного опію (найпоширеніший в Україні ін’єкційний наркотик) і 11 кілограмів макової соломки.

Фінансове питання

Нецільове використання Міністерством внутрішніх справ коштів уже давно стало предметом нарікань з боку Рахункової палати України. За даними останньої перевірки, результати якої було оприлюднено влітку, впродовж 2002 року та січня — березня 2003-го МВС не за призначенням використало... понад 434 млн грн зі спеціального бюджетного фонду. До того ж, за даними перевірки, заборгованість МВС перед особовим складом збільшилася до 20,3 млн грн.

Але ще більшу цікавість різних перевіряльників і контролерів (особливо з депутатського корпусу) викликають благодійні фонди, створені довкола міліцейських підрозділів. Йдеться про так звані фонди сприяння правоохоронним органам. Допитливість розпалює й те, що інформація про їх діяльність, циркуляцію коштів на рахунках фондів, є закритою. Принаймні лояльна до парламенту Рахункова палата не має законного права перевіряти їх діяльність, самі фонди річні звіти в газетах не друкують. Податкова адміністрація питання правоохоронних благодійних фондів старанно оминає. Можливо тому, що з самою ДПА пов’язано безліч схожих фондів. На думку ряду експертів і окремих політиків, українські бізнесмени вимушені робити до «фондів сприяння» чималі внески, аби уникнути переслідування з боку правоохоронних органів.

---

Коментарі

Юрій КАРМАЗІН, народний депутат, член Комітету з питань правової політики:

— Ніхто в державі зараз не контролює «фонди сприяння», вони поза громадським контролем і контролем Генпрокуратури. Ситуація з цим дуже важка, й без політичної волі уряду та Президента нічого не зміниться.

Володимир СТРЕТОВИЧ, голова Комітету Верховної Ради з боротьби з корупцією та оргзлочинністю:

— Ідеї щодо ліквідації підрозділів Управління боротьби з організованою злочинністю МВС уже звучать у суспільстві, оскільки ці підрозділи стали «дахом» для прикриття певних корупційних справ.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар