MOTOROLA: кінець епохи Гелвінів

Сергій ЛУК’ЯНЧУК

Залишає свою посаду керiвник компанiї Motorola, онук її засновника

Кріс Гелвін

Помилка Кріса Гелвіна

Своє рішення про відставку сам Кріс Гелвін пояснив так: «Хоч я досяг відчутних результатів, рада директорів не поділяє моїх поглядів на стратегію та прогрес компанії на поворотному для неї етапі».

Кріс Гелвін очолив Motorola 1997 року. На той час справи в Motorola були вже не безхмарними — «бум високих технологій» добігав кінця, і прибутки компанії постійно знижувалися. Кріс Гелвін усвідомлював загрозливість такої ситуації. Проведені ним заходи важко назвати ліберальними, проте вони спрацювали. Так, було скорочено 56 тис. робочих місць — близько третини всіх працівників (таким чином, штати компанії повернулися до обсягів, що передували hi-tech буму). Скоротилися операційні витрати, співвідношення витрат і прибутків поліпшилося більш як на чверть. Компанія стала на міцніший грунт щодо ліквідності.

За логікою, другою стадією реструктуризації мало стати звільнення від «баласту» — збиткових підрозділів. Проте Кріс Гелвін неодноразово заявляв, що не планує великих змін у структурі компанії, тобто, відокремлення чи продажу окремих підрозділів (передусім збиткового виробництва мікропроцесорів). Вочевидь, це й було його найбільшою помилкою. Гелвін прагнув, аби Motorola залишалася технологічним конгломератом, і робив ставку на «реанімацію» неприбуткових підрозділів, а не на їх продаж. І хоч скорочення витрат та внутрішня реструктуризація дозволила «втримати фронт», проте компанії не вдалося зосередити достатньо ресурсів для нового наступу на ринок. Типовий приклад — дії компанії на ринку мобільних телефонів, який, власне, й виник завдяки Motorola.

Наприкінці 90-х компанія зробила ставку на випуск дорогих, технологічно насичених моделей, тоді як головний конкурент Nokia зосередився на масовій продукції. Як виявилося, попит на «ексклюзив» був зумовлений модою, а не технічними перевагами, й ця помилка коштувала Motorola відчутної частки ринку. І хоч компанії вдалося спростити виробництво мобільних телефонів і сповільнити втрату ринку, Motorola «спізнилася» з випуском моделей, що мають кольоровий екран і вбудовану цифрову камеру. Наслідки цілком закономірні: коли Кріс Гелвін прийшов у Motorola, вона володіла 26% ринку мобільних технологій, а згідно з останніми звітами дослідницької компанії Gartner, ринкова частка Motorola зменшилася за рік з 17% до 14,6%.

В особливо важкому стані опинився колись могутній мікропроцесорний підрозділ Motorola (до речі, він і досі входить до світової «десятки» найбільших виробників мікросхем). За 2001—2002 роки він зазнав збитків у $3,4 млрд. До цього призвела ще одна стратегічна помилка. Наприкінці 90-х років конкуренція на мікропроцесорному ринку загострилась, і щоб поліпшити ефективність, деякі компанії почали інвестувати доволі значні кошти на запуск нового покоління виробничих фабрик. Motorola натомість обрала бiльш заощадливу тактику ліцензування своїх технологій стороннім виробникам.

Проте наслідком такого кроку стало відставання в інноваційності — саме в тій сфері, де Motorola завжди була найсильнішою (свого часу процесор Motorola 64к і його наступник PowerPC суттєво переважали, відповідно, Intel 386 і Pentium). Останнє покоління процесорів PowerPC G5 для комп’ютерів Macintosh Motorola так і не змогла випустити в належний час, з належною продуктивністю й за належною ціною. Результат — у Apple, для якої використання процесора Motorola завжди було неодмінним складником бренду Macintosh, все частіше із сумом згадують відхилену на початку 90-х пропозицію компанії Intel про переведення «Маків» на платформу Intel.

Останнє китайське попередження

Чи не найбільшим здобутком Motorola упродовж останніх років вважалась її успішна діяльність на китайському ринку мобільних телекомунікацій. І в цьому є незаперечна заслуга Кріса Гелвіна. Керівник Motorola, який є водночас головою Американсько-китайської бізнесової ради, доклав чималих зусиль до посилення торгових зв’язків між обома країнами. Гелвін уперше зустрівся з колишнім президентом Китаю Цзянь Цземінем ще 1986 року, коли той був мером Шанхая. Налагодження контактів з китайськими політичними лідерами дало Motorola необхідну підтримку для виходу на справді «бездонний» за потенціалом ринок Китаю. Чимало аналітиків переконані, що діяльність компанії в цій сфері може бути зразком, як налагоджувати зв’язки з урядом і місцевим персоналом інших країн.

Таким чином, Motorola стала одним із західних бізнес-першопрохідців Китаю. Вона змогла «зняти вершки» з китайського ринку мобільного зв’язку, бурхливе зростання якого розпочалося в середині 90-х років. Китай також не залишився в програші. Motorola стала одним з найбільших західних інвесторів країни — наразі вона вклала в китайську економіку $3,4 млрд, плануючи до 2006 року збільшити обсяги інвестицій до $10 млрд.

Проте лідерство Motorola на китайському ринку мобільної телефонії 2003 року похитнулося під тиском конкуренції. Так, за статистикою, фінська Nokia в окремі місяці 2003-го продала в Китаї більше мобільних телефонів, ніж Motorola. Ще більш небезпечним для Motorola є нарощення обсягів місцевого виробництва: так, шанхайська Ningbo Bird, за деякими оцінками, виходить цього року на перше місце за обсягами продажу мобільних телефонів в Китаї. У Motorola наразі продовжують стверджувати, що компанія утримає лідерство, сподіваючись передусім на успішний продаж 17—20 нових моделей телефонів, що з’являться в Китаї в третьому—четвертому кварталі. Проте незаперечним є те, що керівництво Motorola пояснило 10% зниження продажу в другому кварталі саме загостренням конкуренції на китайському ринку. Проблеми в Китаї, вочевидь, стали ще однією причиною відставки Гелвіна.

Драма з «хеппі ендом»?

Майбутня ситуація у Motorola після відставки Кріса Гелвіна видавалася цілком прогнозованою: всі очікували призначення нового керівництва, яке схвалить розподіл компанії чи навіть продаж неприбуткових підрозділів. А найближчим часом — нестабільність, падіння обсягів продажу і «повзуче» знецінення акцій. І справді — невдовзі після відставки компанія Moody’s знизила рейтинг акцій з Ba3 до Ba1, що лише на одну сходинку вище від «junk», тобто «сміття». А це — вельми серйозне попередження.

Проте відразу після оприлюднення рейтингу Motorola достроково надала звіт про результати своєї діяльності в третьому кварталі — і ці результати суттєво перевершили прогнози аналітиків з Уолл-стріт. Прибутки зросли на 5% ($116 млн порівняно з $111 млн минулого року — це вдвічі більше за прогнози), а продаж становив $6,83 млрд. Замовлення на продукцію збільшилися на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Усі підрозділи, за винятком напівпровідникового, закінчили квартал з прибутком.

Це явище, яке деякі західні аналітики вже саркастично охрестили «гелвінізацією» (за аналогією з «гальванізацією» небіжчиків), додало підстав для оптимізму — курс акцій зріс на декілька відсотків, а обсяги біржових торгів Motorola підвищились на день оголошення результатів майже втричі. Проте аналітики оцінюють ситуацію стриманіше: нового керівництва ще не призначено, ситуація на ринку залишається невизначеною, й у Motorola уже були приклади, коли «плюси» в одному кварталі змінювалися на «мінуси» в наступному. Проте майже напевно можна прогнозувати, що відставкою Гелвіна зміни в Motorola не обмежаться.

---

Довідка з історії

25 вересня 1928 року американський бізнесмен Пол Гелвін заснував у Чикаго компанію, яку назвав своїм ім’ям — Galvin Manufacturing Corporation. Компанія розпочала свою діяльність з випуску пристрою, що дозволяв підключати приймачі, які тоді живилися виключно від батарей, до стаціонарної електромережі. У 30-х роках фірма вивела на ринок доволі успішну серію автомобільних приймачів під брендом Motorola, який 1947 року став ім’ям усієї компанії.

В історії Motorola є низка досягнень, які можна назвати епохальними. Компанія однією з перших створила напівпровідникові прилади для масового комерційного використання. 1962 року Motorola випустила першу портативну транзисторну радіостанцію («диво портативності» важило 935 г й було названо споживачами «цеглиною» — не лише за масу й форму, а й за витривалість). Коли 1969 року астронавт Ніл Армстронг промовив на Місяці свою знамениту фразу, його слова передав на Землю радіотранслятор Motorola, встановлений на місячному модулі корабля Аполлон-11. 1973 року компанія продемонструвала зразок портативного радіотелефону, що використовував стiльникову технологію — так починався мобільний зв’язок (на комерційне впровадження цієї технології Motorola витратила 15 років і $100 млн).

1974 рік став своєрідною «віхою» в історії Motorola — вона зосередила головні зусилля не на споживчій електроніці, а на напівпровідникових і комунікаційних технологіях. Тоді ж компанія продала свій телевізійний бізнес концерну Matsushita Electric і випустила перший восьмибітний мікропроцесор, що містив 4 тис. транзисторів і використовувався в автопромисловості, настільних комп’ютерах та ігрових приставках. За ним з’явився легендарний процесор MC68000, який став «серцем» перших масових персональних комп’ютерів Apple Macintosh.

Наразі компанія є світовим лідером з виробництва систем мобільного зв’язку СDMA, найбільшим виробником кабельних модемів і передавачів для кабельних телевізійних систем і посідає одне з чільних місць на ринку автомобільної електроніки. Окрім цього, Motorola виробляє прилади електронної безпеки, військову електроніку тощо.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар