Уявний захист

Наталія ГУЗЕНКО

Україна марно намагається здобути енергетичну незалежність. Головний результат енергетичного саміту в Києві — подальша консолідація країн-транзитерів

Створення чергової організації, покликаної зменшити енергетичну залежність України від Росії, відкладається щонайменше до кінця року. На енергетичному саміті у Києві президенти України, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Грузії та Азербайджану не підписали жодного основного документа щодо створення Балтійсько-Чорноморсько-Каспійського енергетичного співтовариства. Запрошені до Києва глави Румунії та Молдови взагалі проігнорували енергосаміт. Передбачалося сформувати повноцінне міждержавне об’єднання, метою якого стало б вирішення всіх питань, пов’язаних із транспортуванням енергоносіїв, зокрема й регулювання тарифної політики членів організації. За такої схеми Україна могла б підвищувати ставки на транзит російської нафти й газу своєю трубопровідною системою, аргументуючи свої дії рекомендацією БЧКЕС.

«Транзитні країни, відреагувавши на жорстку енергетичну політику Росії, вирішили почати боротися за місце між покупцем і продавцем газу, щоб реалізовувати своє географічне положення з максимальною вигодою, — вважає директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар. — Головний результат саміту — подальша консолідація країн-транзитерів».

Однак майбутні партнери поки що не зважилися на конкретні дії. Змінили лише назву ще не народженої організації на Каспійсько-Чорноморсько-Балтійський енерготранзитний простір. Концепцію його створення так і не затвердили — глави держав обмежилися лише спільною заявою про те, що вони готові розглянути можливість створення такої організації. Принципи функціонування єдиного європейського транзитного простору має відпрацювати спільна робоча група, презентувавши відповідний проект на листопадовому енергосаміті в Баку.

Не прояснив саміт і ситуацію навколо проекту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору, базовим елементом якого є нафтопровід Одеса— Броди, у перспективі добудований до польського Плоцька. У Секретаріаті президента запевняють, що трубопровід запрацює в аверсному режимі найближчим часом, Азербайджан уже дав попередню згоду на поставку нафти для його завантаження. Щоправда, за інформацією Контрактів, Азербайджан надасть сировину виключно для того, щоб оцінити рентабельність проекту.

Експерти також зазначають, що нафтопровід не зможе працювати на повну потужність без казахської нафти. Президент Казахстану теж проігнорував київський саміт (подейкують, за вказівкою Кремля), однак на словах казахи готові до співпраці. «Казахстан може постачати енергоресурси українською системою», — зауважила віце-міністр енергетики та мінеральних ресурсів республіки Ляззата Кіїнова.

Що цікаво, про Росію на саміті практично не говорили. Це не завадило його учасникам підписати декларацію, у якій закріпили положення, що «жодна країна не має права використовувати енергетику як політичний важіль». Директор департаменту з економічної співпраці МЗС України Сергій Корсунський упевнений, що декларацію підпишуть усі країни Євросоюзу та Великої вісімки. Однак експерти сумніваються, що під документом найближчими роками з’являться підписи російського президента і канцлера Німеччини, який підтримує енергетичну політику РФ.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар