Брудні гроші Лужкова

Віталій ПОРТНИКОВ

Уперше в практиці російсько-українських відносин російського політика оголошено персоною non grata не лише з політичних міркувань

Після скандального виступу в Севастополі московського мера Юрія Лужкова Служба безпеки України знову оголосила його персоною non grata. Як і слід було очікувати, рішення СБУ спричинило дипломатичний скандал: відмова від застосування практики чорних списків була особистою домовленістю президентів Володимира Путіна і Віктора Ющенка, а тепер поновлення заборони на в’їзд Лужкова стало чи не першою подією в російсько-українських відносинах періоду нового президентства (після привітань, надісланих Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко Дмитрові Медведєву та Володимирові Путіну). Але найцікавіше в заяві СБУ — вперше у практиці російсько-українських відносин вона має не лише політичний, а й економічний аспект. У ній ідеться про «можливу причетність цього іноземця до відмивання брудних коштів в Україні, зокрема у Севастополі».

Що саме мається на увазі, поки що незрозуміло. У ЗМІ вже з’явилася інформація про перевірку фінансових операцій, які проводяться через сімферопольське представництво Фонду розвитку економічних і гуманітарних зв’язків «Москва — Крим», опікунську раду якого очолює московський мер. Можливо, з’явиться і якась інша інформація. Але якщо СБУ вирішить зайнятися економічною діяльністю пана Лужкова або будь-якого іншого російського політика, на нас чекають цікаві часи.

Звинувачення в корупції, відмиванні брудних грошей та інших економічних гріхах — справді сильний козир у політичній суперечці. Ні для кого не секрет, що люди в Росії приходять до влади для того, щоб значно поліпшити своє фінансове становище. До обрання мером Москви Юрій Лужков був скромним чиновником Мосради. А зараз він чоловік найбагатшої жінки Росії — оце, я розумію, кар’єра! І якщо поцікавитися економічною активністю навіть не його самого, а найближчих родичів, то можна дізнатися чимало цікавого й ускладнити панові Лужкову і його домочадцям пересування не лише в бік України, а й далі на Захід. Однак є одне маленьке «але»: щоб збагатитися, люди приходять до влади не лише в Росії, а й в Україні. До речі, Москва вже використовувала економічні звинувачення у політичних цілях, коли починала кримінальну справу проти Юлії Тимошенко. Але тоді йшлося про звинувачення проти опозиціонерки, висунуті швидше на прохання тодішньої української влади, і вони ніяк не затьмарювали російсько-українські відносини. Коли ж у російській столиці переконалися, що пані Тимошенко увійшла до кола людей, які впливають на течію фінансових потоків, її кримінальне переслідування благополучно припинили. Зараз же розслідування розпочали проти одного з представників чинної влади — не просто мера російської столиці, а члена генеральної ради правлячої партії і взагалі однієї з найвпливовіших осіб сусідньої держави. Звісно, він виступив з вельми провокаційними заявами, але вони не мають жодного стосунку до його економічних гріхів.

Можна лише позаздрити сміливості й неупередженості СБУ. Але хочеться отримати відповідь на запитання, яке вже виникало після подій 2004 року: а чи знають люди, які наважуються на новий виток конфронтації з Росією, про її можливі наслідки? І чи готові вони до цих наслідків? Простіше кажучи, коли після перемоги на президентських виборах пана Ющенка його прихильники говорили про необхідність «поставити на місце Путіна, який зарвався», чи підозрювали вони про можливості пана Путіна влаштувати сусідній країні газове свято? І чи замислювалися про енергозбереження, плавне підвищення цін та інші дурниці, про які зазвичай не думають у гарячці революційного самомилування?

Так і тепер. Чи впевнені в СБУ, що українські політики не мають ніяких економічних інтересів у Росії, що завтра вже російські спецслужбісти не наскочать в офіси нікому не відомих компаній і не вилучать комп’ютери та документи? Що наступного дня у ЗМІ не з’являться звинувачення на адресу осіб, перед якими, можливо, і вислужуються сміливі опери зі СБУ? Причому ось що цікаво: у Росії на звинувачення на адресу Лужкова ніхто не зверув уваги. Хіба не смішно? Така шанована людина і щось там відмиває! І, до речі, подібні вигадки на адресу пана Лужкова висувають уже не вперше, і нічого — у Москві все спокійно. А Україна, як відомо, не Росія. Тут почнуться розслідування, телевізійні репортажі, інтерв’ю з російськими слідчими, обвинувачення конкурентів, позови в прокуратуру. І в результаті може зруйнуватися не одна політична кар’єра. Ми точно до цього готові?

З іншого боку, якщо в результаті рішення СБУ притиснути московського мера і натякнути йому на брудні гроші ми отримаємо хвилю економічних викриттів з Москви, нам же краще! Українські політики отримають шанс навчитися не плутати державні інтереси з бізнесом, а вітчизняні розвідники — урок стратегічного мислення. Що теж непогано.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар