Інфляція-СТОП

9 способів зупинити зростання цін в Україні: короткострокові (3-4 місяці) та довгострокові (щонайменше рік) заходи

(зростання цін сповільниться через 3-4 місяці)

1 Державне адміністрування цін. Уряд може дозволити місцевим органам влади встановлювати граничну торговельну націнку на деякі товарні позиції у споживчому кошику. Місцева влада з подачі уряду може визначати граничні рівні рентабельності виробництва соціально значущої продукції: борошна, хліба, хлібобулочних виробів. Крім того, держава може контролювати рентабельність перекупників аграрної і тваринницької продукції: часто різниця між ціною купівлі сільгосппродукції у фермерів і продажем кінцевим споживачам зашкалює за 100%. Заборона встановлювати торговельні націнки вище, наприклад, ніж 15% закупівельної ціни може знизити вартість молока, хлібобулочних, макаронних виробів, яєць, м’яса. Інший метод адміністративного стримування інфляції — квотування або ліцензування експорту продукції, внутрішні ціни на які зростають.

Ризики Адміністративне придушення інфляції (держконтроль за цінами, обмеження експорту) може обвалити ринок — в умовах невигідних цін виробники різко зменшують обсяги випуску продукції, що в підсумку може призвести до її дефіциту на внутрішньому ринку та відновлення зростання цін.

2 Ревальвація гривні. Підвищення вартості національної валюти зробить імпортні товари для українців дешевшими, загальні темпи зростання цін сповільняться. Антиінфляційний ефект від ревальвації може проявитися вже в перший місяць після подорожчання гривні.

Ризики У перспективі одного-двох років захід може негативно позначитися на розвитку всієї економіки: різко подорожчає український експорт, збільшиться дефіцит торговельного балансу.

3 Обмеження споживання. Один із найжорсткіших методів боротьби з інфляцією. Держава різними методами обмежує обсяги споживчого кредитування і знижує темпи зростання доходів населення: урізає соціальні виплати, підвищує податки тощо. Комплекс заходів Національного банку України вже привів до істотного сповільнення темпів зростання кредитування фізосіб (докладніше див. «Тріщить по швах» на стор. 16).

Ризики Обмеження споживання може істотно сповільнити економічне зро-стання і ввести економіку в стагнацію.

4 Скасування імпортного мита на продукти харчування (зокрема, молоко і м’ясо). В Україні діють високі загороджувальні ввізні мита на багато товарних позицій. Їх скасування, а також імпортних квот, зокрема на цукор, зменшить дефіцит деяких продуктів і сповільнить темпи зростання цін.

Ризики У довгостроковій перспективі (2-3 роки) такий захід може істотно знизити конкурентоспроможність українських виробників продуктів харчування.

5 Продовольчі інтервенції. Створення повноцінного держрезерву.

Зі зростанням цін або появою дефіциту того чи іншого продукту на ринку Держрезерв продає частину запасів, знижуючи у такий спосіб ринкову ціну продукції. За словами Дмитра Боярчука, виконавчого директора центру «CASE-Україна», таким чином Держ-резерв може нівелювати сезонні коливання цін на продукти харчування й усунути дефіцит на ринку. Однак нинішні обсяги держрезервів продовольства не дозволяють вирішити глобальне завдання сповільнення зростання цін. Уряду спочатку потрібно сформувати великі запаси продовольства, передусім зерна, м’яса та цукру.

Ризики Часті інтервенції на ринку зерна не сприяють розвитку ринкової конкуренції і дисгармоніюють ціни.

Довгострокові заходи

(зростання цін сповільниться щонайменше через рік)

6 Стимулювання сільсь-кого господарства, тваринництва. Щороку українські аграрії отримують великий обсяг субсидій (у 2008-му — понад $600 млн, або 5% планового виробництва сільгосппродукції), однак цього недостатньо для розвитку галузі: гроші використовуються неефективно. «Продуктивність галузі приблизно вдвічі нижча від потенційної продуктивності аграрного сектору. При цьому Україна має добрий чорнозем, вигідне географічне розташування і може постачати сільгосппродукцію за кордон у досить великих обсягах», — міркує Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру ім. Разумкова. Аналітики рекомендують уряду знизити обсяг прямих дотацій аграріям, але частково або повністю звільнити фермерів від податків, дозволити продаж земель сільгосппризначення під реалізацію аграрних проектів.

Ризики Податкові канікули для фермерів знизять доходи держбюджету (можлива поява фіктивних аграрних господарств). Продаж земель під реалізацію агропроектів може призвести до масштабного розпродажу ділянок під нецільові проекти й обвалу ринку землі.

7 Таргетування інфляції. У Європі цей метод боротьби з інфляцією досі вважали найефективнішим. Національний банк та уряд визначають прийнятний рівень інфляції на рік і за рахунок монетарних та фіскальних механізмів підтримують показник на заявленому рівні. Якщо протягом 2-3 років підтримується заявлений рівень зростання цін, інфляційні очікування населення істотно знижуються.

Міжнародний валютний фонд протягом останніх кількох років наполегливо рекомендує Україні розпочати політику інфляційного таргетування. Для цього Національному банку необхідно відмовитися від політики фіксації курсу гривні до долара: відійти від практики штучної підтримки нацвалюти, прив’язати гривню до кошика валют — курс гривні коливатиметься залежно від ситуації на світових валютних ринках.

Ризики Метод небезпечний істотними коливаннями гривні щонайменше протягом року після запровадження нової монетарної політики. Це може негативно позначитися на обсягах зовнішньої торгівлі. Неконтрольовані зміни вартості імпорту та експорту призведуть до ще більшого розігрівання інфляційних процесів.

8 Масштабна модернізація промисловості, нарощування темпів зростання виробництва. На думку аналітиків, більшість українських підприємств досягли максимального рівня щорічних обсягів виробництва. Для вищої продуктивності компаніям потрібно інвестувати великий капітал в оновлення і розширення основних фондів. Крім того, на багатьох товарних ринках у нашій країні сформувалися негласні монополії. «Великий і середній бізнес в Україні дуже концентрований (тобто належить невеликому колу людей), тому конкуренція в багатьох секторах економіки невисока. У таких умовах зростання пропозиції обмежене», — вважає Віталій Кравчук з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Утім, багато підприємств почали модернізацію: приріст інвестицій в основний капітал торік становив майже 30%.

Ризики Немає.

9 Поява нових інвестиційних інструментів з високою дохідністю. Збільшення заощаджень та інвестицій у різні інструменти примноження капіталу може істотно сповільнити темпи зростання споживання українців.

Ризики У цьому випадку значне пришвидшення інфляції відкладається, доки інвестінструменти не принесуть високої дохідності. Отримані кошти можуть бути знову спрямовані на споживання.

За версією Контрактів

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар