Старі інвестори

Олександр ГОРОВИЙ, Колаж Андрія ДМИТРЕНКА

Чому зростає ринок недержавного пенсійного страхування. Показники зростання ринку, на перший погляд, вражають, однак його обсяг наразі мізерний

Усередині квітня Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг оприлюднила дані про результати діяльності недержавних пенсійних фондів у 2007 році. За інформацією голови комісії Валерія Альошина, торік чисті активи НПФ зросли майже вдвічі й досягли 278,5 млн грн (128,1 млн грн у 2006-му). Кількість учасників НПФ становить 278,6 тис. осіб — на 44,2% більше, ніж роком раніше. Загальна кількість недержавних пенсійних фондів наприкінці 2007-го — 96 (на 17 фондів більше порівняно з 2006-м).

Показники зростання ринку, на перший погляд, вражають, однак його обсяг наразі мізерний. У США та Великій Британії активи НПФ зашкалюють за 60% ВВП. У країнах, що розвиваються, наприклад у Росії та Казахстані, активи недержавних пенсійних фондів сягають 10% ВВП, в Україні це лише соті частки ВВП.

Принцип роботи НПФ подібний до діяльності пайових інвестфондів: фонд акумулює кошти пайовиків і керує ними для досягнення певної дохідності. Головна відмінність пенсійних фондів від ПІФів — термін виплати інвестицій. Пайові фонди можуть виплачувати дохідність інвесторам щодня (відкритий фонд), раз на місяць/квартал (інтервальний) або після закінчення терміну роботи фонду (закритий ПІФ). Пенсійний фонд зазвичай платить інвесторові накопичений і збільшений капітал лише після досягнення пайовиком пенсійного чи передпенсійного віку. Керуючі НПФ запевняють: інструмент є вкрай вигідним. Інвестувавши у фонд лише 1 тис. грн, за 30 років пайовик одержуватиме цю суму щомісяця протягом кількох років. Причина такої високої рентабельності вкладень у НПФ — неможливість вилучити гроші завчасно. Тобто за 30 років інвестицій фонд «прокручує» капітал інвесторів по кілька разів і отримує десятизначну дохідність.

Однак віддавати в управління капітал на 20-30 років без права доступу до своїх кревних українці не ризикують. Більшість інвестаналітиків і банкірів не беруться прогнозувати зростання інвестиційних інструментів і розвиток фінансових ринків терміном більш ніж три роки. Фахівці складають інвестиційні стратегії і портфелі зазвичай на рік-два — більші терміни є малопрогнозованими. До того ж наразі ринок НПФ непрозорий: Держфінпослуг лише збирається створити сайт для розкриття інформації про діяльність НПФ із регулярною статистикою за кожним фондом.

Бурхливе зростання активів українських НПФ у 2007 році пояснюється підвищеним попитом юросіб на послуги пенсійних фондів. Багато НПФ є корпоративними. Великі українські компанії використовують їх для мінімізації податків — пенсійні внески належать до валових витрат: що вищі витрати, то менший податок на прибуток. Без примусу гроші в НПФ несуть небагато українців, зазвичай передпенсійного віку — в 45-50 років.

Прийшов новий, дуже молодий викладач біології замість старого, що пішов на пенсію. При старому усе зійшло б. Того нічим не можна було здивувати.

Геннадій Гор, «Хлопчик»

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар