|
|
|||||
| 02 Грудень 2008, Вівторок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 16 вiд 21-04-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Виправленому вірити
Однак, як з’ясували Контракти, не всім переможцям вдалося отримати обіцяні золоті гори і розпочати свою справу. Практика засвідчила, що «акули», які беруть на себе під час програми певні інвестиційні зобов’язання, не завжди або не в повному обсязі виконують їх після ефіру. Це підтверджує історія 24-річного студента Миколаївського кораблебудівного університету Геннадія Самокіша, який брав участь у п’ятому сезоні програми. Він запропонував інвесторам видати свою книжку з прикладного суднобудування (допомога для «чайників» — як побудувати яхту в домашніх умовах). Проектом зацікавився бізнесмен і за сумісництвом письменник Олександр Меламуд, однак істотно урізав фінансування проекту.
Юнак попросив у «акул» $60 тис. Значну частину цієї суми — понад $40 тис. — він розраховував витратити на друк 10 тис. екземплярів книжки та її промоушн, зокрема рекламу в профільних виданнях із суднобудування. Авторський гонорар хотів отримати у вигляді 20% прибутку за кожну продану книжку. Крім того, інвестиції потрібні були Геннадію для будівництва вітрильного катамарана: він планував скласти його власноруч, зафіксувавши всі етапи роботи над судном на фото- і відеоносіях, щоб проілюструвати посібник фотографіями і випустити DVD-версію. Але Олександр Меламуд, який під час ефіру погодився виділити потрібні $60 тис., пізніше скоротив фінансування до $5 тис. Він рекомендував Геннадію відмовитися від будівництва катамарана й обмежитися кресленнями судна та його комп’ютерною версією, оскільки спеціалізована книжка з DVD за ціною 60 грн у роздробі навряд чи буде популярною. Крім того, переконав зменшити наклад до 1 тис. екземплярів, відмовитися від реклами і встановити ціну на рівні собівартості. Бізнесмен пообіцяв, що продаватиме книжку через мережу своїх магазинів або книжкові супермаркети друзів. І якщо її успішно розкуплять, зможе профінансувати видання додаткового накладу.
«Олександр Меламуд пояснив, що саме так зрозумів умови нашої співпраці. У відповідь я запропонував йому ще раз переглянути програму, в якій обговорювали мій проект. Але подітися було нікуди, тому погодився на його умови. Хоча я в кінцевому підсумку і не заробляю грошей у чистому вигляді, зате реалізовую свою давню мрію стати письменником», — пояснив Геннадій Самокіша, який уже підготував книжку на 30%. Він запропонував своєму інвесторові, який фінансує його проект під слово честі, уклавши тільки усний договір, ще один, але дорожчий проект — створення яхтобудівної верфі за $300 тис. Олександр Меламуд, окрім усього іншого відомий яхтсмен, обмірковує цю пропозицію. Якщо у Геннадія, який планує пов’язати своє майбутнє зовсім не з письменництвом, а з яхтобудуванням, не складеться з видавничою справою, він може пристати на пропозицію Дмитра Галбмілліона про роботу в його яхтовій компанії. Ще менше пощастило переможцю четвертого сезону Акул бізнесу Вікторові Паньківу з Тернополя. Попри інтерес до його проекту — розвиток служби таксі для жінок — одразу двох інвесторів, обидві «акули» згодом зісковзнули з гачка, залишивши хлопця без обіцяних грошей. Докладніше про це читайте у бліцінтерв’ю з Віктором Паньківим. Стає доброю традицією участь у програмі представників шоу-бізнесу. Так, у п’ятому сезоні взяв участь і став переможцем гурт «Крихітка Цахес». Музиканти просили в «акул» безвідсотковий кредит розміром $60 тис. терміном на 14 місяців на розвиток гурту: для запису нового альбому і його просування, зйомки кліпу, оновлення технічної бази тощо.
Лідер гурту Олександра Кольцова пояснила своє рішення шукати гроші на розвиток таким нетрадиційним способом: «Спочатку ідея взяти участь у шоу «Акули бізнесу» виникла в нас як жарт, а потім переросла у серйозний намір. Серед друзів у мене є кілька мільйонерів, але бізнес бізнесом, а дружба дружбою. Умови аналогічного кредиту в банку мене не влаштували. До того ж було цікаво, зможу я чи ні. Мені подобається створювати прецеденти». Вкласти у «Крихітку Цахес» погодилися відразу три «акули»: Оксана Єлманова, Вадим Гриб і Гаррі Корогодський. Останній зауважив: «Не можу назвати себе шанувальником якогось гурту — мені просто сподобалися музика «Крихітки Цахес» і самі люди, передусім те, що вони не насаджують псевдоукраїнську музику, а справді співають гарною українською мовою. Вкладав швидше як меценат, а не інвестор, тобто очікую лише повернення своїх грошей в обумовлений термін, без прибутку».
Музиканти стверджують, що кілька відсотків позики їм уже вдалося окупити. «Ми заробляємо тільки концертами, яких завдяки новому кліпу побільшало. Крім того, нова музична програма має хороший потенціал, днями зібрали повний клуб у Києві, тож усе йде за планом. «Акули» нам дуже допомогли. Єдине, про що шкодую, — потрібно було взяти кредит на довший термін. Але я зроблю все, щоб виконати свої кредитні зобов’язання вчасно», — пообіцяла Саша. Василь Сеногач, підприємець із Шахтарська, містечка в Донецькій області, підкупив «акул»... насінням. Він запропонував продавати соняшникове насіння через спеціальні автомати й зумів зацікавити інвесторів не лише свіжістю ідеї, а й заявою, що апарат із продажу насіння винайшов власноруч, підтвердивши свої слова кресленнями. Як розповів Василь, ставку в проекті робив саме на відсутність такої пропозиції на ринку, попри те що потреба у винаході в Україні є. «Продаж насіння на відкритих і стихійних ринках уже не такий поширений. У нас у Шахтарську, наприклад, давно ніхто не купує насіння в бабусь — беруть у магазинах, у фабричній упаковці, а ми пропонуємо його на вагу по 45 грамів, — каже Василь. — Подивіться, якими популярними є кавові автомати, але вони коштують EUR4-5 тис., а свої апарати я винайшов і складаю сам, тому їхня вартість буде значно нижчою».
Виділити необхідну суму — $40 тис. — погодився Ігор Дідковський, президент групи компаній «Родовід». За розрахунками Василя, цієї суми мало вистачити на складання і встановлення 26 апаратів, а також закупівлю сировини. Але в процесі реалізації задуманого виявилося, що цих грошей недостатньо. «З моменту складання бізнес-плану минуло більш ніж 4 місяці, — пояснює Василь. — Подорожчала не лише сировина, а й комплектуючі для апарата. Відтоді його собівартість зросла на 10-15%. Крім того, консультуючись із фахівцями, я вирішив застосувати не хромований дозатор, а з харчової нержавіючої сталі. Він набагато якісніший, але майже вдвічі дорожчий». Тому півтора місяця тому Ігор Дідковський виділив винахідникові апаратів ще 10 тис. грн. На сьогодні автомати майже складено, подано заявку на отримання патенту. Проект планується запустити через кілька місяців, але поки що невідомо, чи всі апарати буде встановлено в Шахтарську, чи частина з них потішить любителів насіння і в Донецьку. «Спочатку ми домовилися про те, що крім зарплати моя частка в бізнесі становитиме 10%, — каже Василь. — Але Дідковський у разі вдалого запуску перших екземплярів пообіцяв встановити апарати у всіх регіонах України. А коли обороти бізнесу сягнуть 3 млн грн, моя частка збільшиться до 20%». Андрій Кобилинський, молодий підприємець, прийшов на програму не задля втілення своїх бізнес-ідей, а щоб отримати інвестиції для розвитку і розширення наявного бізнесу: парку розваг для корпоративних свят. Він також припускає, що відсутність пропозиції на ринку допоможе проекту вартістю $200 тис. окупитися за 2 роки. Зараз він існує у вигляді виїзного парку з усілякими атракціонами для дорослих — майданчиками для боротьби сумо, боїв гладіаторів тощо. Йдучи на шоу, Андрій планував отримати гроші на організацію стаціонарного майданчика для корпоративних розваг біля якогось відомого ресторану.
«Після програми я записав одразу три телефони потенційних інвесторів: Дмитра Галбмілліона, Олександра Меламуда та Оксани Єлманової, — розповідає Андрій Кобилинський. — Але найбільший інтерес до моєї пропозиції виявила Оксана Єлманова, генеральний директор групи компаній FIM. Річ у тому, що в неї вже є земельна ділянка вздовж Житомирської траси, на якій вона планує побудувати ресторан, поруч з яким і запропонувала мені розмістити парк розваг». Щоправда, реалізацію проекту відклали до осені: узгоджується бізнес-план, обговорюються деталі співпраці. Зокрема, Андрію та його інвесторові ще треба визначити, як розподілятимуться їхні частки в новому бізнесі. Молодий підприємець братиме участь або грішми з розрахунку 50 на 50, або вже наявним бізнесом: клієнтами і безпосередньо атракціонами. У розмові з кореспондентом Контрактів Андрій, сповнений запалу та енергії, поскаржився, що хотів би почати реалізацію бізнес-ідеї швидше. «Я не хвилююся з приводу того, що проект може не реалізуватися, — сказав він, — оскільки впевнений, що все вийде, якщо не з Єлмановою, то з іншим інвестором». Одразу дві «акули» — Андрій Задорожний і Гаррі Корогодський — узялися інвестувати в проект зі створення ді-джей-кафе у стилі R&B, який представив 20-річний киянин Василь Артющенко. Майданчик для цього закладу поки що не знайдено, але переговори про його придбання вже ведуться, і, сподівається Василь, невдовзі буде укладено договір про оренду потрібної ділянки. У такому разі вже до кінця червня в шанувальників R&B-вечірок з’явиться місце для дозвілля. Саме на цей час заплановано відкриття нового «неформатного» закладу.
«Проблеми виникли через економічно необгрунтовані розміри орендних ставок, — пояснює Василь. — Адже з моменту укладення договору з інвестором минуло 5 місяців, і тільки тепер нам удалося наблизитись до вирішення питання про оренду земельної ділянки. А звертатися до інвесторів я не став, вони допомагають мені лише у стратегічних питаннях». Ще однією перепоною на шляху до успіху, зауважив підприємець, став брак професійного персоналу. «Фахівці високого рівня претендують на роботу в дорогих і вже розкручених закладах, де їм можуть запропонувати велику заробітну плату, — каже Василь. — У сфері обслуговування переважно висока плинність кадрів, тому знайти й утримати персонал буде непросто. Зараз мені потрібні молоді й амбітні працівники».
Крім специфічного музичного контенту свого майбутнього закладу Василь бажає здивувати столичну публіку і його дизайном. Оформлення кафе планує витримати у так званому стилі необароко. «Кілька закладів такого стилю існують лише в Москві й Санкт-Петербурзі, — розповідає ресторатор-початківець. — І хоча в інтернеті можна знайти безліч зразків інтер’єру з таким дизайном, в українських закладах стиль необароко поки що ніхто не використовував».
Як виявилося Жінки зачекають
— Моя наречена підказала мені ідею зробити таксі для жінок. Водіями в такій службі є жінки і салон авто наповнений виключно жіночими атрибутами: жіночими журналами, які пасажирки можуть читати під час поїздки, косметичками з усілякими засобами з догляду за зовнішністю, вологими серветками і навіть колготками. На момент участі в програмі нам уже вдалося реалізувати цю нестандартну ідею: таке таксі працювало в Тернополі з парком із чотирьох автомобілів Daewoo Matiz. Скільки грошей вам знадобилося для розширення бізнесу? — Плани були дуже масштабними. Я й інвестори мали вкласти у статутний фонд підприємства по $62 тис. для закупівлі 40 автомобілів для роботи в Тернополі. Надалі загальна сума інвестицій мала становити $370 тис. і ми працювали б у семи регіонах на 190 автомобілях. Ідея відразу сподобалася двом інвесторам: Олександрові Кардакову і Сергієві Тігіпку. Ми домовилися про рівні частки в цьому проекті, тобто по 33,3%. Але зараз про розвиток у регіонах навіть не йдеться, оскільки без допомоги інвесторів я не впораюся. Що стало причиною відмови інвесторів від домовленостей? — Не знаю. З Тігіпком співпраця не склалася від самого початку. У вересні, через 2 місяці після зйомки передачі, я попередньо надіслав для аналізу його фахівцям бізнес-план і фінансові документи, незабаром ми мали зустрітися. Однак зв’язатися з інвестором не вдалося. Регіональний представник, якому доручили вести справу, пояснив, що цей проект йому нецікавий. Олександр Кардаков на передачі виступив основним ініціатором і першим запропонував інвестувати у ваш проект. Він також зник? — Ні, відтоді ми бачилися вже тричі. Другий інвестор виявився більш сумлінним, хоча й відійшов від початкових домовленостей. Поки що ведемо переговори і консультації. Про що ви домовилися? — Йшлося вже не про інвестиції, а про безвідсотковий кредит розміром $120 тис. для рекламної кампанії, закупівлі 50 автомобілів, облаштування таксомоторного парку. Тоді ми планували, що через півроку почнемо віддавати кредит, а за 18 місяців погасимо його. Але справа також зупинилася на невизначений час. Чим ви займаєтеся зараз? — Розвиваємо свій проект, тільки у значно менших масштабах, за рахунок власних і позикових коштів. Автомобілів уже 12, більшість із них взяли в кредит. Якщо все піде так, як розраховуємо, до кінця року збільшимо парк до 30 авто. Але не загадуватиму наперед. Усі гроші, які отримуємо від роботи нашого сервісу, вкладаємо у розвиток: з моменту відкриття бізнесу вже інвестували в нього близько $100 тис. Концепція не змінюватиметься? — Глобально ні, але деякі зміни є. Наприклад, крім Daewoo Matiz закупимо ще Chevrolet Aveo, на роботу братимемо і чоловіків-водіїв — з багатьох причин, приміром, для поїздок у вечірній та нічний час. Плануєте залучити до проекту інших інвесторів? — Звичайно. Нашим бізнесом ще до передачі зацікавилися регіональні інвестори, але ми затягували з цими переговорами, тому що в нас була основна домовленість з «акулами». Тепер плануємо найближчим часом поновити з ними відносини.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|