Ефект грудня. Спецпроект «Власні фінанси»

Костянтин ДРУЖЕРУЧЕНКО, Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Пори року впливають на динаміку українського фондового ринку. Найкращий сезон для купівлі акцій — серпень і вересень, для продажу — кінець року

«Ефект січня» — так називають західні фондові інвестаналітики і брокери зростання біржового ринку в перший місяць року. За даними дослідження Марка Хауга і Марка Хірші зі школи бізнесу Університету Канзасу (США)*, щосічня вартість акцій на американському фондовому ринку збільшується в середньому на 2,16%. В інші місяці року папери зростають у середньому на 0,92%. «Деякі інвестори вигідно використовують цю властивість ринку: в січні на піку зростання продають акції, фіксуючи дохідність», — констатують Хауг і Хірші. Причина зростання західних фондових ринків у січні — корекція після грудневого падіння. Більшість інвестфондів намагаються у IV кварталі показати трохи нижчу за середньорічну дохідність своїх інвестпортфелів, щоб мінімізувати оподаткування, тому в грудні котирування зменшуються, а в січні коригуються до листопадових значень.

На українському фондовому ринку ефект січня не простежується: практично до середини місяця країна відпочиває. В Україні найкращий місяць для вкладення коштів в акції компаній — серпень і вересень, а фіксувати прибуток найвигідніше наприкінці року.

Місяць-пік

Контракти проаналізували середню щомісячну зміну індексу ПФТС з 1999 по 2007 рік. Період бурхливого зростання на вітчизняному фондовому ринку — з грудня по квітень. Середня дохідність індексу ПФТС у січні—квітні протягом останніх восьми років (до 2008-го) стабільна і перебуває в межах 5,5-7,5%. «Особливо український ринок активізується в березні та квітні: у цей проміжок часу більшість компаній проводять збори акціонерів і публікують фінансову звітність у діловій пресі та спеціалізованих виданнях, наприклад, Віснику цінних паперів», — зазначає брокер ІК «Конкорд Капітал» Анастасія Назаренко. У згаданий період підвищується волатильність ринку (тобто щоденні значення котирувань акцій істотно змінюються): деякі папери на тлі позитивних фінансових показників різко дорожчають, інші падають у зв’язку з поганими фінрезультатами. Березень і квітень — найризикованіші місяці для інвестицій у фондовий ринок, вважає Назаренко.

Тривожний серпень
В останній місяць літа фондовий ринок сповільнюється практично до нуля

Утім, попри високу волатильність, у березні й квітні ринок частіше зростає, ніж падає. З 1999 по 2007 рік індекс ПФТС у березні знижувався лише тричі: у 1999-му, 2005-му та 2006-му. При цьому 1999 рік був одним із найневдаліших для українського фондового ринку. Тоді біржовий ринок у країні тільки зароджувався, і російський дефолт у серпні 1998-го значно підкосив його. У березні 2005-го було зафіксовано найрізкіше за весь рік падіння —11,98%. Незадовго до цього уряд Юлії Тимошенко ініціював реприватизацію підприємств: розпочався процес повернення компаній у держвласність. А в березні 2006-го ринок відкотився назад (на -0,23%) через бурхливе зростання у лютому, коли індекс ПФТС підскочив аж на 19,7%.

Квітень — один із найдохідніших місяців року. З 1999-го індикатор ринку падав у квітні лише двічі: у 2001-му та 2003-му. Загалом середнє квітневе підвищення індексу ПФТС становить 5,8%.

Одна з причин зростання блакитних фішок у березні та квітні — завищені оцінки аналітиків результатів діяльності підприємств і потенціалу зростання паперів (нові аналітичні звіти з’являються відразу після публікації фінансових показників компаній). Багато українських підприємств часто офіційно показують збитки, при цьому їхні акції стабільно зростають. У цьому разі аналітики запевняють інвесторів, що компанія насправді є прибутковою, негативні фінпоказники — наслідок непрозорої діяльності фірми, а акції підприємства мають високий потенціал зростання. Завищені оцінки аналітиків рухають український ринок угору (докладніше див. «Удаваний здоровий», Контракти, 2007, № 49).

На квітень припадають інвестиційні конференції: багато великих вітчизняних інвесткомпаній запрошують в Україну представників великих західних фондів і видних іноземних гравців біржового ринку для знайомства з українськими підприємствами. Такі заходи поліпшують імідж ринку і підвищують його привабливість, запевняють інвестбанкіри.

З травня фондовий ринок сповільнюється, у липні й серпні практично завмирає: індекс ПФТС зростає на 1-2% на місяць, а іноді навіть падає. Причина банальна: влітку торгівці та інвестори йдуть у відпустки. Утім, у 2006-2007 роках стагнація на ринку була мало пов’язана з відпустковим періодом. У травні 2006-го почалася глобальна корекція на західних фондових біржах, що тривала до вересня. А в серпні 2007-го індекс ПФТС різко просів (-9,3%) через іпотечну кризу в США та негативні новини із західних фінансових ринків.

Серпень — найповільніший місяць на ПФТС: дохідність індексу знижується практично до нуля. Нерідко в цей час індикатор взагалі приносить збитки: у 2002-му, 2003-му, 2004-му і 2006-му ринок падав у середньому на 4,5%. Причина — на останній місяць літа припадають більшість відпусток західних та українських інвесторів і брокерів.

Найзбитковіший період на ПФТС — третій квартал

У вересні, за словами торгівців, ринок пожвавлюється: збільшується обсяг торгів, на ПФТС приходять нові гравці. Однак статистика не підтверджує цю тенденцію: середній показник зростання індексу ПФТС у вересні — лише 1% (у серпні — 0,65%). У період з 1999-го по 2007-й вересневе падіння індексу ПФТС спостерігалося протягом п’яти років (1999-й, 2001-й, 2002-й, 2005-й і 2006-й). У 2005 і 2006 роках індикатор просідав у середньому на 2,7%. «Зниження індексу ПФТС у вересні є аномальним. Навпаки, у цьому місяці фондовий ринок має зростати», — дивується статистиці директор зі стратегії ІК Dragon Capital Андрій Дмитренко. Дохідність у вересні безпосередньо залежить від відпусток інвестбанкірів. Для деяких інвесторів відпустковий сезон закінчується не восени, а наприкінці літа. Якщо керуючі інвестфондами вийшли на роботу на початку серпня, український ринок наприкінці літа зросте, у вересні буде корекція. Якщо сезон відпусток завершився наприкінці серпня, у вересні ринок зростає. У серпні 2005 року індекс ПФТС підвищився на 12,5%, а у вересні просів на 2,6%. У 2003-2004-му спостерігалася зворотна ситуація: у липні—серпні ринок стабільно падав, а у вересні різко починав зростати. Крім того, зниження індексу ПФТС у вересні 2005-го пояснюється відставкою прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, а у вересні 2006-го — політичною нестабільністю.

Грудень — найгарячіший місяць року на фондовому ринку: приносить у середньому аж 13% дохідності. Наприкінці року інвесткомпанії штучно рухають ринок угору, намагаючись вийти в лідери рейтингу торгівців на біржі ПФТС: успішним брокерам набагато простіше залучити клієнтів. За словами Дмитренка, на західних ринках у грудні панують протилежні тенденції: в Україні фондовики наприкінці року завищують результати торгів, закордонні занижують.

У новому сезоні

Циклічність на вітчизняному фондовому ринку спостерігається не тільки залежно від пори року. Наприклад, ринок зростає швидше в останні дні місяця. Брокери проводять «технічні угоди» (продають один одному цінні папери), щоб завищити результати торгів і котирувань. Вигода інвесткомпаній — перші місця у рейтингу торгівців на ПФТС і висока дохідність від вкладень в акції.

Сезонність впливає на котирування паперів компаній деяких галузей. Щовесни закордонні гірничо-збагачувальні комбінати коригують ціни на залізорудну сировину для металургів. Переговори про коригування цін починаються ще в грудні—січні, результати стають відомі у березні—квітні. Протягом останніх 2-3 років світові ціни на ЗРС стабільно зростають, тому в березні—квітні спостерігається підвищений попит на акції ГЗК, зокрема українських. Від сезонного збільшення цін на сировину також залежать котирування паперів вугільних компаній. «Щогрудня Міністерство палива та енергетики України визначає ціну вугілля для теплових електростанцій. Зазвичай її підвищують на 20-30%, тому в грудні акції вугільних компаній зростають у ціні», — пояснює Андрій Дмитренко.

За словами Анастасії Назаренко, великі інвестори на українському ринку рідко користуються поняттям «сезонність», плануючи інвестиції. На сезонних коливаннях переважно грають дрібні торгівці. Якщо інвестувати в акції з урахуванням сезонних змін ринку, то купувати папери найкраще у III кварталі (липень—серпень—вересень), а продавати — наприкінці року або в березні—квітні, резюмують фахівці.

Однак у 2008-му сезонність мало впливатиме на ринок. З початку цього року індекс ПФТС знижується на тлі світової фінансової кризи. У січні індикатор різко впав унаслідок чергової кризи, коли більшість світових фондових індексів відразу втратили 3-5%. У лютому індекс українського ринку трохи підріс, а в березні знову знизився на 12%. У квітні блакитні фішки, як і раніше, падали, попри появу великої кількості позитивних корпоративних новин: багато вітчизняних компаній рапортували про підвищення прибутку на 30-50%.

Протягом найближчих кількох років, з розвитком українського фондового ринку, сформуються нові сезонні коливання, вважають торгівці. До 2006-го організований фондовий ринок в Україні складно було назвати реальним майданчиком для торгівлі. На біржі ПФТС були дозволені односторонні угоди: щоб купити або продати папери, достатньо було зареєструвати угоду між учасником ПФТС і будь-якою невідомою компанією. Реальних угод відбувалося небагато: інвесткомпанії переважно торгували поза фондовим майданчиком, а біржа вважалася «дошкою оголошень». У таких умовах маніпулювати цінами на папери було досить легко. У 2006-му біржа ПФТС заборонила односторонні угоди: тепер торгувати можуть тільки зареєстровані учасники майданчика. Це вплинуло на розвиток фондової біржі, визнають брокери, фіктивних угод стало менше, організований ринок почав набирати обертів. Тепер зміни котирувань українських акцій значною мірою залежать від коливань індексів великих західних майданчиків. Тому протягом найближчих кількох років не виключений вияв «ефекту січня» на українському ринку, припускають торгівці. До того ж у 2006-2007-му з’явилося багато пайових інвестиційних фондів — досить серйозних гравців на вітчизняному фондовому ринку. Особливо впливають на зміну вартості акцій інтервальні ПІФи, які відкриваються для інвесторів щокварталу.

* The January Effect, Mark Haug and Mark Hirschey, School of Business, University of Kansas, 2005

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар