Бюджетні ставки

Вячеслав ДАРПІНЯНЦ, фото Світлани і Віктора СКРЯБІНИХ

У четвер проект бюджету-04 було прийнято у першому читанні. Причому прийнято без традиційного парламентського обговорення: 231 голос «за» проект звучав в унісон з обуренням опозиції, яка блокувала трибуну. Перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров іронічно подякував депутатам за те, що вони «розблокували бюджетний процес». Ось так, «без обговорень» починається податкова реформа, яка межує з банальним посиленням фіскального тиску. Обгрунтування цієї та інших бюджетних «фішок» — в інтерв’ю з директором департаменту зведеного бюджету Мінфіну Сергієм Рибаком.

Сергій Рибак

— На вашу думку, зниження ставок податку на прибуток підприємств і прибуткового податку з громадян укріпить платіжну дисципліну?

— Зниження ставок за цими бюджетоформуючими податками передбачає передусім зростання внутрішнього недержавного інвестування. Ми чекаємо додаткових вливань в економіку від підприємств, розширення виробництва і відповідно податкової бази.

— І це ви називаєте податковою реформою?

— Саме це і є реальна реформа — зроблено перший конкретний крок з виведення підприємств із тіні. Подальші кроки Мінфін здійснюватиме узгоджено з підприємцями. Реформування має бути поступовим, бо інакше нам загрожує розбалансування бюджету внаслідок різкого зменшення ресурсної частини. Бюджет-04 складний тим, що фінансових ресурсів для розв’язання всіх проблем одразу недостатньо. Закони про зниження ставок податку на прибуток і прибуткового податку з громадян ухвалювала Верховна Рада, яка раніше збільшила мінімальну заробітну плату до 237 грн. Таким чином, наступного року станеться накладення рішень, виконуючи які надто складно забезпечити фінансовий баланс. З одного боку, йдеться про потенційне зменшення дохідної частини бюджету, а з іншого — про необхідність збільшення видаткової. Відстрочивши на рік імплементацію нових норм амортизації, ми спробували вирішити цю проблему максимально безболісно.

— А як щодо ризиків виникнення фіскальних розривів, зокрема на рівні місцевих бюджетів?

— Цілком очевидно, що «в статиці» зменшення ставок згаданих податків зумовить зниження їхнього збору. А в динаміці, згідно з нашими розрахунками, обсяги збору (податків на прибуток підприємств і на доходи фізосіб) 2004-го фактично заплановано на рівні цього року. Скорочення приросту надходжень до бюджету через зниження ставок, таким чином, нівелюється річним економічним трендом. Наприклад, упродовж останніх років приріст надходжень за податком на доходи фізосіб становив близько 2 млрд грн. Такі самі можуть бути втрати бюджету внаслідок зниження ставки цього податку. Аналогічно і з податком на прибуток підприємств.

— Чим же можна пояснити пропозицію уряду збільшити платежі за патентами, єдиним і фіксованим податками?

— Немає країни, де б податки сплачували добровільно. Пропонуючи ці заходи, ми керувалися тим, що збільшення мінімальної заробітної плати та зниження ставки прибуткового податку з громадян можуть спричинити проблеми на рівні місцевих бюджетів. З метою компенсації ризиків і було запропоновано ці заходи. Розміри ставок відірвані від реальних економічних трансформацій. Держава, створюючи, по суті, пільгові умови для підприємців, розраховувала на процвітання їхнього бізнесу і зміну їхнього статусу — малий підприємець має стати середнім. Однак цього не спостерігається, оскільки часто система спрощеного оподаткування використовується не за призначенням. Утім, з огляду на те, що наші пропозиції було сприйнято надто негативно, ми спільно з депутатами, представниками малого і середнього бізнесу ще раз відпрацюємо запропоновані механізми. Однозначних остаточних рішень не буде. Фіскальний тиск на малий і середній бізнес не зросте.

— Доручення ДПАУ розробити програму не менш як десятивідсоткового погашення боргів підприємств перед бюджетом, треба вважати, — ще один компенсаційний захід? На яку суму розраховує держава?

— Зараз над цим питанням працює ДПАУ. Втримати зростання податкового боргу упродовж кількох років не вдавалося жодному уряду. Запланований у проекті бюджету захід надто важливий, і ми разом з ДПАУ працюватимемо над механізмами, які дадуть змогу мінімізувати борг підприємств перед бюджетом.

— Кому пропонуватимуться ОВДП, випущені під заборгованість з відшкодування ПДВ?

— Проведення реструктуризації планується шляхом випуску ОВДП з п’ятирічним терміном обігу і виплатою 5% річних. Запланований обсяг реструктуризації становить 1,9 млрд грн. Папери пропонуватимуть підприємствам, яким держава заборгувала. Та чи будуть ці платники ПДВ розміщувати ОВДП на вторинному ринку, залежить тільки від них.

— А якщо підприємство хоче одержати належні йому гривні, а не ОВДП на умовах Мінфіну?

— Якщо норму буде затверджено законодавчо, то на зазначену суму заборгованості буде випущено ОВДП. Цей підхід найреальніший.

— У чому інноваційнність проекту держбюджету-04?

— У бюджет закладено новаторські підходи. Капітальні вкладення в економіку здійснює або держава, або бізнес. Ми робимо ставку на підприємців: певний ресурс, не розподілений через бюджет, має залишитися в економіці. Щодо держави, питома вага інвестицій у структурі бюджету, порівняно з іншими статтями видатків, не дуже висока. Якщо ж зіставити інвестиційні складові бюджету-03 і проекту бюджету-04, то у другому вони помітніші. Наприклад, аби уникнути кризи в проблемному житлово-комунальному господарстві, ми передбачили спільне фінансування з державного і місцевих бюджетів (800 млн грн) модернізації найпроблемніших об’єктів.

— Подейкують, у Мінфіну були труднощі в процесі бюджетних переговорів з регіонами. Це правда?

— Роботу з регіонами ми розпочали ще в червні і до сьогодні продовжуємо консультації з головними розпорядниками бюджетних коштів. Ми навіть не передбачали, що всі будуть задоволені. Кожен прагне до більшого і хоче швидше досягнути бажаного, обстоюючи інтереси своєї галузі чи регіону. Ми ж, контролюючи загальний баланс, змушені шукати компроміс, враховуючи потреби і бюджетних розпорядників, і платників.

— Чи зріс тиск парламентських груп на уряд у плановий рік президентських виборів?

— Активність депутатів цього року досить значна. Після внесення проекту бюджету в парламент ми отримали близько двох тисяч пропозицій, які буде проаналізовано і максимально враховано, але робиться це виключно з економічного погляду. Щодо президентських виборів, у бюджеті спеціальним рядком закладено відповідні асигнування. Ані вибори, ані будь-які інші політичні чинники не впливатимуть. Упевнений, що уряд цього не допустить.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар