|
|
|||||
| 02 Грудень 2008, Вівторок |
|
Українською На русском | ||||
![]() |
Ділові новини | Прес релізи | Бізнес-події | Форум | Власний рахунок | Авто | Нерухомість | Робота |
| Український дiловий тижневик "Контракти" / № 14 вiд 07-04-2008 | РЕКЛАМА | ПЕРЕДПЛАТА 2009 | ||
|
Мільярд на зв’язку
У 2007-му українці витратили на інтернет $275 млн — на 33% більше, ніж у 2006-му. Протягом найближчих трьох років ринок доступу до мережі зростатиме на 30-40% щороку — в 2010-му його оборот перевищить $600 млн. Його драйвер — масове впровадження технологій широкосмугового доступу великими операторами. Цей процес розпочався у 2005-му після зниження вартості клієнтського обладнання (до $30-50) і з кожним роком набирає обертів. Приміром, у 2005-му всі провайдери підключили близько 60 тис. користувачів широкосмугового інтернету, у 2007-му — вже 320 тис. Цього року кількість абонентів швидкісного доступу до мережі перевищить 1 млн (з майже 5 млн українських інтернет-користувачів), а вже у 2010-му — 2 млн. У 2008 році практично у всіх операторів зміняться принципи тарифікації. Розцінки, що враховують обсяг наданого трафіку, залишаться тільки для мобільного доступу. Оператори фіксованого зв’язку перейдуть на безлімітні тарифи, ціноутворення залежатиме тільки від швидкості підключення. Річ у тому, що ще наприкінці минулого року вартість нелімітованого доступу зрівнялася з абонплатою за трафік обсягом 5-15 Гб, — за інших рівних умов абоненти роблять вибір на користь безлімітного підключення. Крім того, на початку 2008 року від обліку вхідного трафіку остаточно відмовився найбільший гравець ринку широкосмугового доступу «Укртелеком» (ТМ «ОГО!»). Це означає, що найближчими місяцями іншим операторам доведеться переглянути тарифну політику. Пропозиції для «малоактивних користувачів» із включеним до абонплати трафіком 1 Гб залишаться тільки в нижньому ціновому сегменті ($7-8 на місяць). До кінця 2008-го цінова конкуренція операторів відійде на другий план. Розцінки на широкосмуговий доступ вирівняються. Популярність послуг визначатимуть нетарифні переваги: вартість підключення й оренди обладнання, мобільність, якість обслуговування, покриття, можливість одержання інших послуг на базі передачі даних — телефонії, кабельного ТБ тощо. За цей ринок активно боротимуться оператори мобільного зв’язку. Вартість 1 Мб мобільного інтернету вже втричі-вп’ятеро нижча, ніж комутованого доступу: 5-7 коп. проти 20-25 коп. Єдина причина, з якої ще не розпочався масовий перехід майже 4 млн користувачів dial-up на більш просунуті види підключення, — незнання можливостей нових технологій.
За даними iKS-Consuting, у 2007 році за кількістю абонентів широкосмугового інтернету на перше місце вийшов Укртелеком із часткою 28%, у столичної компанії «Воля» — 23%, Систем Кепітал Менеджменту (Оптима, Фарлеп) — 15%, Голден Телекому — 14%, Датагруп — 3%. Частки інших компаній не перевищують 2%. Щоправда, у звіті iKS-Consuting не враховуються абоненти провайдерів мобільного інтернету — приблизно 80-100 тис. із майже мільйона користувачів високошвидкісних видів підключення. Від 2000 року обсяг ринку зріс більш ніж удесятеро — з $25 млн до $275 млн. Переломним для інтренет-провайдерів став 2005-й: до цього часу через падіння цін на обладнання операторам стало вигідно будувати швидкісні мережі для приватних користувачів за такими технологіями, як DOCSIS, ADSL, CDMA2000 1x EV-DO. На ринок вийшли сотні локальних операторів, що спровокувало цінові війни: тарифи значно знизилися. У 2005-му ринок зріс менш ніж на 5% — до $130 млн. «Падіння цін у 2005-му забезпечило ринку щорічне зростання щонайменше на 30-40% до 2010-го», — пояснюють в iKS-Consulting. У 2005 році фіксованим зв’язком і наданням послуг доступу до інтернету зайнявся Систем Кепітал Менеджмент, придбавши холдинг «Фарлеп-Інвест» (імовірно, за $40-52 млн) і Оптима Телеком (оборудка завершена у 2006 році, сума невідома). СКМ купив один з найпривабливіших телекомунікаційних активів в Україні — Оптима Телеком і Фарлеп працюють з 1994 року і самі не раз поглинали перспективних зв’язківців і провайдерів. Зокрема, у 2003 році Оптима Телеком купив двох найбільших інтернет-провайдерів: Діджитал Дженерейшн та IP Телеком, який першим в Україні почав продавати картки передплаченого доступу. Завдяки зниженню тарифів і активній маркетинговій політиці найбільших гравців ринку широкосмугового доступу до мережі (Укртелеком, Воля, Голден Телеком) у 2006-му почалося стрімке зростання кількості користувачів швидкісного інтернету. У 2006-му українці витратили на доступ $207 млн — на 60% більше, ніж роком раніше. Причому до 2008-го абонентська база абонентів швидкісних видів доступу зросла більш ніж усемеро, перевищивши 600 тис. осіб. Частка застарілого dial-up у доходах провайдерів зменшилася до 40%. Усі сьогоднішні лідери на ринку надання послуг інтернет-доступу свого часу чітко визначили момент, коли потрібно відмовитися від старої технології і впроваджувати нову. Таку стратегію обрали як старожили ринку зв’язку — Укртелеком, СКМ (Оптима, Фарлеп), Голден Телеком, — так і амбітні новачки, які з’явилися після 2000 року: Воля, Датагруп, Телесистеми України. Компанії, які не впроваджували нових технологій, стали об’єктом для поглинання або втратили ринкову частку. Приміром, серед Топ-5 провайдерів уже немає Інфокому і Совам Телепорту, які першими починали розвивати інтернет в Україні й чия сукупна частка у 1997-му перевищувала 70% ринку. Інфоком вкладав недостатньо коштів у розвиток власних мереж передачі даних, розраховуючи на тісну співпрацю з Укртелекомом. А Совам Телепорт у 2000-му поглинув Голден Телеком. Інженерна інфраструктура та клієнтська база оператора стали основою інтернет-напряму Голден Телекому в Україні й дозволили закріпитися у трійці найбільших провайдерів. У 2011 році п’ятірка найбільших провайдерів також буде іншою, вважають експерти. Сьогоднішнє лідерство Укртелекому загалом по Україні та компанії «Воля» у Києві тимчасове. Технології, за якими працюють ці компанії, витіснятимуть перспективні оптичні FTTB і FTTH (оптоволоконний канал зв’язку, прокладений до окремого будинку або квартири, зі швидкістю передачі даних до 100 Мбіт/с). Адже і xDSL, і DOСSIS були задумані як тимчасове рішення, щоб використати наявну інфраструктуру телефонного зв’язку або кабельного ТБ.
|
|
|
|
|
|
Редакцiя: т/ф:(044) 391-51-75. Iнтернет-проект: |
|