Сто днів без наказу

Підготувала Ганна САЙЧЕНКО

Першу стоденку уряд Юлії Тимошенко пройшов на три з плюсом

Підбивши підсумки перших ста днів роботи Кабміну, експертна рада Контрактів оцінила діяльність його економічного блоку, ДПАУ, ФДМУ та Держмитслужби за п’ятибальною шкалою і такими критеріями:

• системність — відповідність рішень українському законодавству, наявність причинно-наслідкових зв’язків з раніше ухваленими рішеннями;

• прозорість — залучення до розробки рішень неурядових організацій, представників реального сектору, бажання слухати і чути чужу думку;

• корисність — економічна доцільність рішень, ККД для бізнесу і держави;

• актуальність — відповідність неоплачених рішень запитам бізнесменів;

• ринковість — рівень ліберальності рішень, готовність до дерегулювання ринку.

Дмитро БОЯРЧУК,
виконавчий директор центру «CASE-Україна»

— Перші сто днів Мінфін під керівництвом Віктора Пинзеника працював, перевиконуючи план бюджетних надходжень: у січні-лютому профіцит консолідованого бюджету становив 150 млн грн, а доходи загального фонду — 25,4 млрд грн, тобто на 8% більше, ніж розраховували. Почасти таке перевиконання плану пов’язане зі зростанням цін на послуги і товари: у січні інфляція становила 2,9%, у лютому — 2,7%. Утім, готуючи зміни до закону про держбюджет-2008, Мінфін не став коригувати річний прогноз інфляції (прогнозують приріст цін на рівні 9,6%), щоб полегшити собі виконання дохідної частини і не індексувати соціальні видатки. Віктор Михайлович, як завжди, орієнтований на ліквідацію фіскальних пільг і виступає за ускладнення спрощеної системи оподаткування, однак навряд чи на це хтось зважиться напередодні президентських виборів, коли робота Кабміну підкорена політичній, а не економічній логіці.

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ,
директор Інституту політичних досліджень та економічних консультацій

— Мінекономіки, на жаль, так і не стало стратегічним штабом з розроблення програми економічних реформ. Пакет антиінфляційних заходів (що передбачає, зокрема, адміністративний вплив на ціноутворення та координацію дій Кабміну й НБУ), підготовлений фахівцями міністерства, навряд чи можна назвати серйозним досягненням. Якщо інфляцію вдасться утримати на рівні 12% за підсумками року (офіційний прогноз — 9,6%), то це буде чудовий результат. У січні Мінекономіки опинилося в центрі скандалу: стало відомо, що для прийняття України до СОТ потрібно легалізувати імпорт до нашої країни геномодифікованої продукції. Однак, на мій погляд, дискусія з цього приводу — це відлуння конкуренції між виробниками м’яса. Насправді досі немає об’єктивних досліджень про користь чи шкоду м’яса, обробленого гормонами.

Михайло ГОНЧАР,
директор енергетичних програм центру «НОМОС»

— Перші сто днів роботи Кабміну, коли точилися бої та укладалися перемир’я з Газпромом, чиновники Мінпаливенерго просиділи в окопах, виконуючи другорядні функції. Потрібно сказати, що на російському фронті уряд домігся певних успіхів, однак слід розуміти, що виграна битва аж ніяк не означає перемогу у війні. Лобісти інтересів РосУкрЕнерго в Україні зроблять усе можливе, щоб система перекачування грошей з рахунків НАК і надалі функціонувала. А тому цілком логічним виглядає бажання Тимошенко запобігти експансії Газпрому на український ринок, обмеживши поставки газу промспоживачам через доньку російського монополіста обсягом до 7,5 млрд кубометрів щороку. За схожими правилами Газпром змушений працювати, приміром, на німецькому ринку. В кулуарах Мінпаливенерго ведуться розмови про можливість приватизації НАК «Нафтогаз України», оскільки вивести компанію з кризи за три місяці не вдалося.

Леонід РУБАНЕНКО,
президент Спілки податкових консультантів

— Протягом ста днів нове керівництво ДПАУ не раз обіцяло зменшити кількість податкових перевірок і виробити нові підходи до їх організації, однак віз і нині там. Ударом по виробниках, що імпортують основні фонди, стало скасування вексельної схеми оплати ПДВ. І хоча ця ідея належала не податківцям, а керівництву Держмитслужби, саме в підрозділи ДПАУ вишикувалися черги за відшкодуванням ПДВ (переважно з представників підприємств, що працюють на обладнанні з використанням імпортних комплектуючих). Розміри відкатів за відшкодування у регіонах зросли з 10 до 25% необхідної суми. У квітні заборгованість держави з відшкодування ПДВ, яка на сьогодні становить 2,8-2,9 млрд грн, поза сумнівом, почне зростати.

Олександр РЯБЧЕНКО,
директор Міжнародного інституту приватизації, управління власністю та інвестицій

— Фонд держмайна під керівництвом пані Семенюк працює стабільно: Кабмін, як і раніше, очікує істотних надходжень до держбюджету від приватизації, а Валентина Петрівна, своєю чергою, орієнтована на розвиток системи обліку та контролю над використанням держвласності. За два місяці поточного року ФДМУ виконав річний план надходжень до держбюджету від приватизації лише на 2,2%. У 2008-му керівництво Фонду планує продати 400 підприємств, однак навряд чи такі амбітні плани буде реалізовано. Приміром, умови приватизації Укртелекому нібито виписали, але Фонд так і не пояснив потенційним інвесторам, з якою метою держава залишає у себе блокуючий пакет акцій підприємства. У 2007-му аналогічна ситуація призвела до зриву приватизації цього об’єкта.

Микола МИРОНЕНКО,
директор Асоціації митних брокерів

— У січні-лютому Держмитслужба перерахувала до держбюджету близько 12 млрд грн — удвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. По-перше, це досягнення безпосередньо пов’язане із забороною використання вексельної форми розрахунку при ввезенні товарів на територію України, а по-друге, з тим, що митники за останні сто днів, скажімо так, посилили роботу з підвищення вартості імпортованих товарів. При митному оформленні вантажів стали частіше вдаватися до послуг фахівців сторонніх структур, приміром СЕС, які часто виявляються недосвідченими й ускладнюють процес проходження митниці. Також Держмитслужба розробила проект Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України», деякі статті якого викликають занепокоєння у суб’єктів ЗЕД. Було б непогано, якби законопроект перед ухваленням винесли на громадське обговорення.

Експертна рада*

1. Віктор ЛИСИЦЬКИЙ,
екс-секретар Кабміну

2. Віталій ВАВРИЩУК,
економіст інвесткомпанії Dragon Capital

3. Олександр ЖОЛУДЬ,
економіст Міжнародного центру перспективних досліджень

4. Дмитро БОЯРЧУК,
виконавчий директор центру «CASE-Україна»

5. Володимир БРУНЬКО,
директор консультаційного центру «Інвестсервіс»

6. Олексій ГОЛОБУЦЬКИЙ,
заступник директора Агентства моделювання ситуацій

7. Олександр СИНЬООКИЙ,
заступник голови ради Лабораторії законодавчих ініціатив

8. Кость БОНДАРЕНКО,
політолог

9. Ігор ГРИДАСОВ,
політолог, Інститут глобальних стратегій

10. Олена ШКАРПОВА,
редактор розділу «Гроші», Контракти

*  Черговість оцінок, наведених у таблицях, на прохання експертів змінено.

Обговорити на форумi

На початок

Версія для друку		Відправити поштою
Оцiнити статтю		Ваш коментар